Дулуб розклав по поличках 1/16 фіналу ЧС-2026: хто вразив, хто розчарував і хто стане чемпіоном
фото: колаж Конкурент.Футбол
Перший раунд плейоф Чемпіонату світу-2026 подарував одразу кілька несподіваних результатів і підтвердив силу головних фаворитів турніру. Відомий тренер та футбольний експерт Олег Дулуб проаналізував матчі 1/16 фіналу, назвав команди, які найбільше вразили, а також пояснив, чому сучасний футбол повертається до швидкості та вертикального стилю гри.
У розмові з журналісткою видання Конкурент.Футбол фахівець оцінив перспективи Бразилії, Франції, Іспанії та Англії, висловився про гру Ліонеля Мессі й Кріштіану Роналду, пояснив феномен Парагваю та Канади, а також розповів, чому, на його думку, Німеччина втратила власну футбольну ідентичність.
– Які результати 1/16 фіналу ви могли б виділити з позитивного боку? Які матчі вас здивували найбільше?
– Напевно, Нідерланди – Марокко. Це раз. Франція – Швеція — два. Також Англія – Конго і Іспанія – Австрія.
Якщо говорити не те щоб про негатив, але про здивування, то, звичайно, це Аргентина – Кабо-Верде.
– Ви чекали більшого від Аргентини?
– Так. Думаю, не тільки я.
– Яку команду можете назвати тією, що найбільше вразила своєю грою?
– Я б виділив дві команди. Це Франція, тому що має фантастичний підбір нападників: Мбаппе, Барколя, Дембеле, Дуе, Шеркі, ще є Матета. На чотири місця в атаці – сім французів.
А друга – Іспанія. Насамперед за організацію гри.
– А кого з футболістів можете виділити? Хто став відкриттям турніру?
– Відкриттям, думаю, нікого не назвеш. Усе ж ключові ролі виконують футболісти, які давно на слуху. Є тенденція, що в матчах на виліт, коли починається справжній Кубок світу, вирішальну роль відіграють нападники: Кейн, Мбаппе, Мессі, Оярсабаль, Голанд.
Тобто футболісти, від яких цього очікували, і вони це підтверджують.
– Після цього раунду змінилися ваші фаворити? Чи досі вважаєте, що команда, якій симпатизуєте, може виграти турнір?
– Я б почав з іншого. З нового формату турніру. Усі обговорюють 48 команд, але забувають головне. Це вже не просто Чемпіонат світу – це справжній Кубок світу.
Груповий етап став своєрідним відбором, а зараз почався класичний кубковий турнір, де все вирішується в одному матчі.
Я думаю, щоб виграти Кубок світу, тепер потрібно перемогти у п'яти матчах плейоф. Це дуже складно. Тут досягнуть успіху лише команди, у яких є традиції та відпрацьовані механізми. Єдине, що мене дивує, – із цієї плеяди випала Німеччина. На мою думку, німці забули, що вони німці.
Фаворити залишаються тими самими. Почнемо з Бразилії. Попри те, що вона непросто проходить дистанцію, історія показує: команди, які не дуже яскраво стартують, потім за рахунок підбору футболістів додають саме наприкінці турніру.
Також Франція – через найсильнішу лінію атаки, Англія і, звичайно, Іспанія. На мою думку, саме ці чотири збірні можуть претендувати на Кубок світу. Але це кубковий турнір. Ми пам'ятаємо, як в Кубку України Чернігів дійшов до фіналу. Щось подібне може зробити, наприклад, Парагвай.
– Що важливіше у матчах плейоф: досвід чи фізична готовність?
– Взагалі, футбол останнім часом почали занадто спрощувати. Насправді суть гри – у колективній взаємодії.
Мені дуже цікаво спостерігати за Португалією та Аргентиною. Там є два великі лідери – Кріштіану Роналду і Ліонель Мессі. Але зовсім різне ставлення партнерів. Якщо навколо Мессі вся команда грає на нього, то у Кріштіану, з різних причин, складається враження, що він трохи окремо від команди.
Саме ці моменти визначають результат. Згуртованість, бажання грати один за одного і прагнення досягти максимальної мети.
Фізична готовність сьогодні приблизно однакова у всіх. Якби ми побачили GPS-дані, то, думаю, найбільше бігають саме ті команди, які вважаються слабшими. Фізика – це фундамент, без неї ніяк. Але акцентувати лише на цьому не варто.
– Хто із зірок поки що не виправдав ваших очікувань?
– Напевно, Вінісіус Жуніор. Не можу сказати, що він провалився. Були матчі, які він витягував. Але якщо дивитися загальну тенденцію, то на перший план виходять інші лідери: Кейн – в Англії, Мбаппе – у Франції, Мессі – в Аргентині, Ямаль – в Іспанії, Голанд – у Норвегії.
У кожній команді є свої лідери, які ведуть партнерів за собою. І це видно за їхньою статистикою. Це один із небагатьох Чемпіонатів світу, де лідери настільки результативні. Уже зараз Мессі забив сім м'ячів, а попереду ще кілька матчів.
– За яку команду ви найбільше вболіваєте? І чому саме за неї?
– Мені найбільше подобаються чотири команди. По-перше, Канада. Через швидкісний футбол і високий пресинг. По-друге, Франція. Через фантастичну лінію атаки. По-третє, Іспанія. Через комплексний, збалансований футбол. І окремо виділю Парагвай.
Ці чотири команди абсолютно різні за стилем. Мені цікаво подивитися, наскільки далеко вони зможуть пройти і за рахунок чого.
Після групового етапу та 1/16 фіналу вже чітко видно тенденцію: перекочування м'яча впоперек поля і назад відходить у минуле. Футбол стає більш вертикальним, додається швидкість – як командна, так і індивідуальна.
Думаю, після турніру ФІФА опублікує відповідну статистику щодо швидкісних режимів і спринтів. Це буде дуже цікаво. На мій погляд, футбол повертається до своїх витоків – швидкісний, агресивний футбол, який дарує емоції вболівальникам.
– Ви окремо згадали Парагвай. Чому саме ця команда?
– Я просто виділив чотири команди з абсолютно різним стилем. Парагвай – це збірна, яку до матчу з Німеччиною всі вже фактично відправили додому.
Але мені дуже сподобалися слова капітана Парагваю, який сказав, що німці зможуть перемогти їх на полі лише з кров'ю. Під час матчу здавалося, що Німеччина все контролює, але німці забули, що вони німці. Їхній футбол – це завжди агресія, вертикальність, інтенсивність.
Недарма зараз говорять, що Німецький футбольний союз веде переговори з Юргеном Клоппом. Це повернення до власної ідентичності: гегенпресинг, вертикальний футбол, швидкість, емоції – усе те, що подобається вболівальникам.
А Парагвай для мене – це приклад справжньої команди. Команди, де гравці виходять на поле один за одного, попри коефіцієнти, прогнози чи статус суперника. Не знаю, наскільки далеко вони зайдуть, але за ними дуже цікаво спостерігати.
Є чотири команди – Іспанія, Франція, Канада і Парагвай. Вони абсолютно різні за стилем і підбором виконавців. Зрозуміло, що Іспанія і Франція сильніші за складом. Але Канада – це насамперед тренерська робота, а Парагвай – це атмосфера в роздягальні та командний дух.
Нагадаємо, Олег Дулуб раніше працював головним тренером у низці українських клубів, зокрема Карпатах, Чорноморці, ЛНЗ, Ниві Тернопіль та інших.
Розклад матчів 1/8 фіналу:
- 4 липня, 20:00 Канада – Марокко
- 5 липня, 00:00 Парагвай – Франція
- 5 липня, 23:00 Бразилія – Норвегія
- 6 липня, 03:00 Мексика – Англія
- 6 липня, 22:00 Португалія – Іспанія
- 7 липня, 03:00 США – Бельгія
- 7 липня, 19:00 Аргентина – Єгипет
- 7 липня, 23:00 Швейцарія – Колумбія
Читайте також:
Президент особисто веде справу: Нападник Динамо покине клуб
Довбик визначився з майбутнім: іспанський гранд повернувся за українцем
Реал готує історичний трансфер: Перес готовий побити рекорд Неймара
Історичне досягнення на ЧС-2026: голкіпер Іспанії встановив новий світовий рекорд
