Олег Дулуб: Шахтар мав забирати очки у матчі зі Спортінгом, але грати та перемагати – різні речі
фото: колаж Конкурент.Футбол
Донецький Шахтар поступився лісабонському Спортінгу з рахунком 0:1 у четвертому турі лігового етапу Ліги чемпіонів. Попри негативний результат, гра команди Арди Турана залишила чимало приводів для дискусій: «гірники» переважали суперника за низкою статистичних показників, створювали небезпечні моменти, але так і не змогли реалізувати свої нагоди.
Тренер та експерт Олег Дулуб у розмові з журналісткою Конкурент.Футбол розібрав причини поразки донеччан, звернув увагу на проблеми в опорній зоні та відсутність холоднокровності під час завершення атак. Також фахівець оцінив гру Дмитра Різника, Аліссона Сантани та Кауана Еліаса, пояснив логіку замін Арди Турана й поділився очікуваннями від наступних матчів Шахтаря в Лізі чемпіонів.
– Які загальні враження у вас залишила гра Шахтаря?
– Якщо не зважати на результат – то враження доволі позитивні. Звісно, підсумок негативний і після матчу залишився неприємний осад. Але за грою це був щонайменше не програний поєдинок. На мою думку, Шахтар мав набирати очки в цій зустрічі.
– Вважаєте рахунок 0:1 несправедливим?
– У футболі все справедливо. Але якщо подивитися на загальнодоступну статистику, то Шахтар мав перевагу за володінням м'ячем. За показником очікуваних голів (xG) команди мали приблизно 1,60 проти 1,52. Це результат, який більше нагадує рахунок 2:2.
Також Шахтар переважав за кількістю гольових моментів, ударів та іншими показниками. Фактично донеччани мали перевагу майже в усьому, окрім найголовнішого – рахунку на табло.
На мій погляд, справедливішим за перебігом гри був би результат приблизно 2:2.
– Що стало причиною пропущеного гола? Це індивідуальна помилка чи проблема всієї оборонної лінії?
– Думаю, тут зіграла сукупність причин. Насамперед із перших хвилин було помітно, що Педро Енріке діє дуже нервово. Навіть рикошет від нього під час гольового епізоду став певною мірою закономірним наслідком цього.
Якщо розбирати сам гол, то спочатку була вертикальна передача в опорну зону, скидка, а потім – швидке продовження атаки через третього гравця. Усе це відбувалося саме в зоні відповідальності Педро Енріке.
Тому я б говорив про комплексну, можливо, навіть системну проблему. Насамперед це опорна зона та взаємодія її гравців із двома центральними захисниками.
– Шахтар мав можливості забити першим, а згодом відігратися. Чому не вдалося реалізувати моменти та дотиснути суперника?
– В атаці досить непогано виглядав Аліссон. Він знову демонстрував хорошу гру в обведеннях і загострював ситуацію.
Чого не вистачило? Мабуть, холоднокровності. Згадайте хоча б момент Аліссон в першому таймі, коли він виходив практично сам на сам із воротарем під кутом. Потрібно було просто перекинути голкіпера правою ногою, але футболістові не вистачило спокою.
Якщо ми вже говорили про нервозність Педро Енріке, то щось подібне можна сказати й про Аліссона. Наскільки пам'ятаю, востаннє він забивав на початку чемпіонату УПЛ. Після цього результативних дій було небагато.
Нападник, який виходить на завершальний удар, повинен бути спокійним і впевненим у собі. Саме цього Шахтарю бракувало – холоднокровності під час завершення атак.
Показники очікуваних голів також свідчать, що донеччани мали достатньо можливостей, аби щонайменше двічі вразити ворота Спортінга.
– Як оцінюєте тренерські рішення та заміни Арди Турана наприкінці матчу?
– Думаю, тут потрібно враховувати не лише пропущений гол, а й те, як змінювалася гра. Наприкінці зустрічі Спортінг також перебудувався, перейшовши на схему з трьома центральними захисниками.
Заміни Ізакі та Невертона виглядали цілком логічними. Мендоса провів не найкращий матч, а вихід Ізакі мав посилити атакувальну складову команди.
Пізніше, на 83-й хвилині, з'явився Траоре. Шахтар перейшов на схему 4-4-2 із двома центральними нападниками. Було зрозуміло, що команда намагається посилити тиск і відігратися.
Уже наприкінці зустрічі донеччани фактично перейшли на модель 3-1-6, коли шість футболістів діяли в атакувальній зоні. Команда намагалася максимально дотиснути суперника.
Тобто всі ці тренерські рішення були логічними з огляду на перебіг матчу. Інша річ, що Феррейра не надто яскраво увійшов у гру, Траоре дещо загубився, як і Мейрелліш. Але самі заміни та перебудови були цілком виправданими.
– Як оціните гру обох воротарів – Руя Сілви та Дмитра Різника?
– На мою думку, це були одні з найсильніших гравців у складах обох команд.
Різник, попри пропущений м'яч, витягнув кілька дуже небезпечних ударів. Якби не він, особливо після гола, Спортінг міг забити ще двічі. У португальців були хороші нагоди для другого м'яча, але Різник урятував команду.
Те саме можна сказати й про Руя Сілву. Він провів дуже впевнений матч, добре діяв на виходах і в кількох епізодах зупиняв атакувальний потенціал Шахтаря. Десь йому також пощастило, але головне – воротар Спортінга зберіг свої ворота недоторканими.
– Які головні висновки Шахтар повинен зробити після цієї поразки перед наступними матчами Ліги чемпіонів?
– Складається враження, що деякі футболісти Шахтаря, зокрема Аліссон Сантана та Марлон Гомес, просто грають у футбол, тоді як команді не вистачає вміння грати на результат. Особливо це помітно після матчів із сильними суперниками.
Є таке відоме висловлювання – іноді потрібно наступити на горло власній пісні та зіграти на результат.
У Шахтаря ще чотири матчі в Лізі чемпіонів, і для виходу далі команді потрібно здобути щонайменше дві перемоги. Це непросте завдання, особливо з огляду на рівень турніру, адже практично всі команди демонструють високий рівень майстерності.
Шахтар уже не раз показував, що може грати з будь-яким суперником. Але ще раз наголошу: грати та перемагати – це абсолютно різні речі.
– Попереду в Шахтаря ще чотири матчі, серед суперників – Лейпциг, Реал, Фенербахче та Слован. Чи можна розраховувати на потрапляння до топ-24?
– Дуже на це сподіваюся. Адже високий результат Шахтаря – це не лише успіх самого клубу, а й додаткові очки до скарбнички України в єврокубковому рейтингу. Вони допоможуть нашій країні підніматися в таблиці коефіцієнтів УЄФА.
– Наступним суперником у Лізі чемпіонів буде Фенербахче. З огляду на побачене в попередніх матчах, чи можна говорити, що Шахтар має перемогти у тій зустріччі?
– Я б не називав жодного суперника в Лізі чемпіонів прохідним. Тут таких матчів немає. Але перемогти Фенербахче, звичайно, цілком реально.
Виграти можна в усіх чотирьох матчах, що залишилися. Якщо взяти, наприклад, Реал Мадрид, з яким Шахтар зустрінеться в останньому турі, то до того часу мадридці можуть уже вирішити свої турнірні завдання. Можливо, тоді вони вийдуть на матч не основним складом.
Усе залежатиме від турнірної ситуації та того, які завдання на той момент вирішуватимуть клуби. Якщо команда вже забезпечить собі необхідний результат, вона може переключити увагу на внутрішній чемпіонат.
Щодо Фенербахче, то це дуже кваліфікована команда. Тож подивимося, як складеться цей матч.
Додамо, Олег Дулуб раніше працював головним тренером у низці українських клубів, зокрема Карпатах, Чорноморці, ЛНЗ, Ниві Тернопіль та інших.
Нагадаємо, Шахтар провів чотири матчі групового етапу ЛЧ. Серед них: нічия з ПСВ (1:1), перемога над АЕКом (3:1) та поразки від Інтера (1:0) і Спортінга (1:0). Наступний поєдинок проти Фенербахче запланований на 25 листопада.
Читайте також:
Українець має психологічні проблеми в європейському клубі – що відомо про його стан
Мудрик ризикує залишитися без шансів у Тоттенгемі
Миколенко змусив замовкнути критиків: вболівальники Евертона засипали українця компліментами
Дебют, перший гол і подарунок батькові: Володимир Антонюк поділився емоціями після матчу Карпат
