Ми ще не думаємо про УПЛ: Атласюк – про цілі Куликів-Білки та дебютний сезон у Першій лізі

Автор: Аліна Тимченюк |
Вівторок, 22 вересня 2026, 17:25

фото: колаж Конкурент.Футбол

Куликів-Білка після восьми турів дебютного для себе сезону в Першій лізі України посідає четверте місце в турнірній таблиці. Команда Сергія Атласюка, яка лише цього сезону піднялася з Другої ліги, вже встигла заявити про себе серед сильніших суперників, однак в останньому матчі поступилася Локомотиву з рахунком 0:1.

Після поразки головний тренер Куликів-Білки Сергій Атласюк в ексклюзивному інтерв'ю для видання Конкурент.Футбол розповів про причини успішного старту команди, адаптацію футболістів до Першої ліги, відмінності між дивізіонами та ключові епізоди матчу з Локомотивом. Також наставник пояснив, чому команда поки не думає про боротьбу за підвищення в класі та зосереджується на наступній грі.

– Сергію, Куликів-Білка добре стартувала і навіть займає вже 4 місце в таблиці Першої ліги. Чи можна це вже назвати певними здобутками команди?

– Після гри з Локомотивом уже зовсім інші емоції. Які там здобутки? Працюємо і боремося з Першою лігою.

– Проте у верхній частині таблиці все одно залишаєтеся, навіть попри поразку від Локомотива.

– Так, але ми всі максималісти, і хотілося постійно максимум. І навіть попри те, що важкий був матч, все одно хотілося здобувати очки. Гра з Локомотивом залишила трохи негативний осад. Тому важко.

Але нічого, це футбол. Руки не опускаємо, аналізуємо, рухаємося далі.

– Якщо вже говорити про поразку від Локомотива, то це лише друга ваша поразка у Першій лізі. Навіть попри негатив після цього матчу, загалом результати позитивні. Як гадаєте, що стало головним фактором ваших виграшів?

– Позитивним, напевно, стало те, що ми вдало почали чемпіонат. Закінчилася Друга ліга, ми знали рівень конкурентів у Першій лізі. Постійно за цим слідкуємо, аналізуємо команди, суперників.

Готувалися до Першої ліги, провели гарну селекцію. Залишили той кістяк гравців, який на собі тягнув, можна сказати, всю Другу лігу. Навантаження збільшилися, вимоги збільшилися.

Хлопці прийняли цей виклик, тому, напевно, це все було запорукою хорошого старту чемпіонату.

– А загалом ви очікували, що вдасться швидко адаптуватися до вимог Першої ліги?

– Очікував, бо я бачу рівень наших гравців, я постійно тримаю руку на пульсі всіх. І Прем'єр-ліги, і Першої ліги, і Другої ліги – я за всім слідкую.

Це було психологічно донести до хлопців, що нічого страшного в Першій лізі немає. Треба рухатися своїм шляхом.

Ми показували у Другій лізі, скажімо так, хороший футбол. Але той тиск, який над нами був, бо ми хотіли вийти в Першу лігу, хотіли підвищитися в класі, трохи нас сковував.

А коли вже ми вийшли в Першу лігу і цей тиск трошки спав, навпаки, є бажання тільки доводити, що ми дійсно хороша команда, що ми граємо цікавий футбол. І це десь підкріпилося тією грою, яку ми показували, і результатами.

Ми хочемо більшого, ми хочемо в кожній грі максимум, бо я бачу, як ми працюємо, ми викладаємося. У мене взагалі претензій до футболістів немає до відношення.

Проте є й моменти, які треба налагоджувати. Це, по-перше, гра при стандартах, адже ми пропускаємо зі стандартів, і ці пропущені голи забирають у нас очки, на які ми розраховуємо. Тому над цим працюємо, думаємо, як це все покращити, і так рухаємося.

– Ви високо знаходитеся в таблиці. Для вас як для тренера це вже є певним сигналом, що команда готова боротися за найвищі місця – за перше, друге? Чи ще зарано робити такі висновки?

– У нас ціль – на кожен матч виходити і боротися за максимальний результат, за кожне очко. Де ми будемо в кінці, ми побачимо.

Але ми бачимо, яка зараз Перша ліга. Це 16 рівних команд. Одна тільки виділяється Олександрія за підбором виконавців, за селекцією. Всі інші команди – кожна бойовита, кожна цікава, кожна заточена на боротьбу. І тут, я так бачу, будуть вигравати найменші деталі, найменші дрібниці. Хто пройде цей шлях, той і буде десь угорі таблиці.

Поки ми на це все звертаємо увагу, ми над цим працюємо, багато працюємо, багато аналізуємо. У нас багато теоретичних занять, багато занять на полі. Ми це все доносимо футболістам.

Дуже важливо, коли рівний чемпіонат: 16 команд, всі хочуть, всі борються. Тобто ми не можемо виділити когось. Ви ж бачите: це ніби початок чемпіонату, але вже наскільки команди вирівнюються. І за очками вже приблизно можна сказати, що одна-дві гри – і все може мінятися.

Ось настільки Перша ліга конкурентна. І тому ці дрібниці, ці деталі, вони будуть відігравати дуже велику роль.

Тому на кожну гру – максимальне налаштування, максимальна концентрація і максимальна самовіддача. Бо один епізод, навіть одна мікродуель десь недограна, вона може дорого коштувати.

Тому, якщо вже говорити за турнірну таблицю, то ті команди, які менше будуть помилятися в таких дрібницях, які будуть використовувати ці всі деталі, ті десь там і будуть угорі.

– Після підвищення в класі, можливо, ви помітили у своїх футболістів, що щось конкретне їм давалося найважче? Чи то психологія, чи то фізична боротьба, чи тактика?

– Так, деякі футболісти в нас мають підбір своїх хороших якостей. В когось вони технічні, в когось фізичні, в когось інші моменти. І ми це все поєднуємо під різного суперника. Ми дивимося, аналізуємо, який склад вибирати, відповідно до тренувального процесу.

Деякі футболісти, які в Другій лізі гарно виділялися інтелектом, майстерністю, але не були готові до фізичної боротьби, – в Першій лізі їм важко.

Той час на прийняття рішень, той час на зайвий дотик – у Першій лізі його фактично немає. У Другій лізі рівень суперників нам дозволяв спокійніше в деяких епізодах поводитися. А Перша ліга настільки інтенсивна, вона настільки заточена на боротьбу, що деяким футболістам важко.

Тому ми, знову-таки, в ході гри змінили тренувальний процес, додавали більше єдиноборств, більше таких моментів, де все заточене на боротьбу. Адже постійно мало часу на прийняття рішень, треба швидше всі ці моменти робити. Тому ми на це звертаємо увагу.

Є футболісти, яким поки важко переключитися, а є футболісти, які, навпаки, перейшли на вищий рівень і ще краще себе проявляють. Ми так само на це звертаємо увагу.

– А ось, можливо, вам довелося щось сильно змінювати після підняття в Першу лігу?

– Ні, нічого кардинально ми не міняли. Є такий жарт: все було добре, поки ми не почали все покращувати. Тому ми спокійно, плавно, планомірно всі моменти розуміємо. У нас у клубі працюють хороші спеціалісти, всі розуміють, що потрібно у футболі.

Президенти так само нас підтримують. І ми собі спокійно розуміли, що на нас чекає.  Кардинально нічого ми не міняли. Планомірно готувалися і до зборів, і до початку. До матчів – ретельно так само.

І зараз ми це продовжуємо. Звертаємо більше уваги на ті всі мікродеталі. На ті напівмоменти, щоб завжди бути на пів кроку попереду. Щоб швидше передбачати події, думати наперед, швидше приймати рішення. От над цим ми працюємо. Подобається, як хлопці це роблять. Я бачу, вони в Першій лізі більше отримують задоволення від матчів.

Перша ліга дуже цікава для вболівальників, для глядачів. У нас збільшилася аудиторія. Кожен матч Першої ліги – це багато переглядів. Це свідчить про те, що люди цікавляться. У нас гарно вболівальники ходять на футбол, гарно підтримують. Це в сукупності дає позитивний результат. Тому хлопці на кожну гру виходять з мотивацією.

І навіть попри поразку від Локомотива. У нас за цей тиждень було три гри. Ми зіграли з Колосом, через три дні була гра на Кубок з Вересом, а ще через три дні – матч із Локомотивом. Я хочу хлопцям віддати належне, що у фізичному плані ми витримали цей шлях, цей тиждень. І хотіли все одно взяти максимум з усіх моментів.

І так, ці деталі, ці мікромоменти, про які я вам тільки що говорив, вони зіграли ключову роль у грі з Локомотивом. Я не можу сказати, що ми десь там їм поступилися за грою. Ми просто не дограли в одному епізоді, і цього було достатньо.

З нашої сторони ми створили багато моментів. Ми до першої тривоги мали 100-відсоткові гольові моменти. Ми забили гол, просто там із трансляції не видно, чи було там положення, чи не було. Тобто ми не можемо побачити. Але навіть якщо було, воно було мінімальне. Але знову ж таки, ми провели хорошу атаку. Тобто якби ми використали свої моменти, ми могли б зараз говорити про інший результат.

Хочу віддати хлопцям належне: попри тривоги, попри той важкий тиждень, ми виходили і билися за результат. Дуже прикро пропускати такий гол, втрачати ці очки. Бо, як кажу, кожне очко в Першій лізі багато вартує. Ми не хотіли його втрачати. Але приймаємо цей результат, який є, і вже переключаємося, думаємо про наступного суперника.

– Ви піднялися в Першу лігу, і спочатку до вас було ставлення як до команди ще Другої ліги. Але ви показали хорошу гру, знаходитеся високо в таблиці. Чи можна сказати, що зараз суперники серйозніше почали до вас ставитися, більше готуються і налаштовуються як на вже серйозну команду?

– Так, воно є. І нам дуже приємно, що у футбольному світі спеціалісти відзначають нашу гру. Коли до нас готуються, коли вивчають нашу гру, спеціалісти, які дивляться на наші матчі, попри те, що ми дебютанти Першої ліги, відзначають якість гри.

Оце в першу чергу для нас важливо – що ми своєю грою демонструємо. А коли вона ще підкріплюється хорошим результатом, це взагалі дуже приємно.

І, можливо, перший тур-два була якась недооцінка, що команда тільки підвищилася, що це команда з Другої ліги. Але коли вже пройшло декілька матчів і всі почали відзначати, що це все закономірно, так, звичайно, вже буде інше налаштування, буде інше ставлення. І нам теж до цього треба готуватися ще більш ретельно.

Але сто відсотків ми не є фаворитами. Ми знаємо, що маємо бути скромними, але по-футбольному злими і нахабними на футбольному полі. І своєю роботою підкріплювати те, що десь про нас говорять.

Знову ж таки, зіграно тільки вісім турів, це, скажімо так, половина першого кола. Це ще ні про що не говорить. Попереду дуже багато роботи, і треба ще більше додавати, ще більше працювати і налаштовуватися ще з більшою мотивацією. Бо, як я говорив, 16 рівних команд, і треба на кожну виходити з максимальною самовіддачею.

– Чи можна вже починати говорити про боротьбу за підвищення в УПЛ?

– Ну, дивіться, якщо уявимо собі ідеальні якісь такі моменти, і так воно і станеться, то, повірте, в нас такі само амбітні президенти, які зроблять всі умови, що це все буде як потрібно.

Але на даному етапі в нас є, скажімо так, завдання стабілізувати ці всі результати і бути стабільною, конкурентною командою Першої ліги.

А якщо ми за грою, за своїми, скажімо так, результатами будемо заслуговувати право підвищитися в класі, то, звичайно, ми над цим будемо думати. Але поки, повірте, ми про це не думаємо. Ми думаємо тільки про наступну гру. Ми так далеко ще не загадуємо.

Те, що ми на четвертому місці – це приємно, але гра з Локомотивом настільки вже дає нам осад, що ми вже думаємо про інше: щоб знову повертатися у свій стан, давати бій наступному супернику.

У футболі не можна так далеко дивитися. Бо перед нами і таке конкретне завдання не стоїть. Тому про це ще говорити взагалі не те що рано, а навіть, можна сказати, немає змісту.

Адже ми молода команда, ми робимо все крок за кроком. Я вважаю, попри те навіть, що ми вилетіли з Кубка цього тижня, програли гру Локомотиву, ми йдемо невеличкими кроками вперед. Команда росте. Я бачу, як хлопці реагують на негативні результати, навіть на нічиї. Отаке нам і підходить.

Ми би хотіли постійно перемагати, хотіли би постійно показувати ту гру, яку ми показуємо, але у футболі, знаєте, буває по-різному. Тому загадувати ми нічого не можемо. Ми йдемо від гри до гри. Наші думки – за майбутню гру, ми далеко так не заглядаємо.

Читайте також:

Валерій Куценко після призначення в Інгулець: Потенціал у команди дуже великий

Любенович залишив грузинську Гагру: сербський тренер розповів про своє рішення та можливе повернення в Україну

Судаков був одним із найактивніших у Бенфіці: реакція португальських ЗМІ на матч із Порту

Іспанці оцінили повернення Ваната: українець нарешті перервав безгольову серію