Ми заб'ємо скільки схочемо, а ви скільки зможете
Фото УАФ
Збірна України у рамках 3-го туру кваліфікації до Чемпіонату світу 2026 перемогла у виїзному матчі Ісландію з рахунком 5-3. Божевільний матч у Рейк’явіку під шаленою зливою подарував багато емоцій та купу голів, а наслідком чого вони стали й у що взагалі хотіла грати збірна України – розбираємо далі.
На старті матчу «синьо-жовті» підіймалися високо в намаганні пресингувати та швидко відбирати м’ячі в ісландців. Декілька разів команді Реброва вдавалося затиснути суперників на фланзі й змусити втратити м’яч. Проте така гра від українців не була постійною, а лише стартовою активністю. Надалі ми переважно захищалися середнім блоком за схемою 4-1-4-1, інколи підіймаючись вище, але це була швидше імітація пресингу, ніж його наявність.
По-справжньому Україна вступала у відбір вже на своїй половині поля або в контрпресингу після втрати м’яча. І ось тут варто відзначити «синьо-жовтих» за намагання миттєво повертати собі контроль після втрат, а в крайньому разі – фолити, аби не дати супернику швидко вибігти в контратаку.
Така конструкція цілком працювала, але мала одне слабке місце – правий фланг. Конопля нічого не міг вдіяти з Ґудмундссоном та Елертссоном, який багато часу проводили в атаці. Гуцуляк не завжди вчасно повертався в захист, так само як не завжди встигали страхувати Юхима – Калюжний, або Забарний. Власне, вони вдвох і спостерігали за тим, як Ґудмундссон виходив віч-на-віч з Трубіним та пробив у перекладину. Потім ніхто не завадив пробити Елертссону, й м’яч після помилки Трубіна опинився у воротах.
Проте це були чи не єдині помилки українців у першому таймі. У другому їх теж була обмежена кількість, але вони також переважно траплялися на правому фланзі, звідки й прийшов третій гол. А от другий став винятком, оскільки Ґудмундссон забив його після подачі з лівого флангу, яка відбулася після того, як Маліновський невдало прийняв м’яч і втратив його. Це призвело до швидкої атаки й навісу, який не встиг заблокувати Миколенко, а Матвієнко не встежив за суперником у штрафному.
Хоча тут потрібно говорити й про роль Ґудмундссона в цій збірній Ісландії, тому що він грає де захоче й може творити на полі в будь-якій зоні. Тому далеко не завжди йому протистояв саме Конопля. Альберт часто йшов у центр, а інколи й узагалі опинявся на правому фланзі. І ось за цим рухом українці далеко не завжди встигали.
Також варто відзначити те, що в збірної України у цьому матчі дуже часто виникали проблеми із підбираннями. Саме тому Ісландія володіла м’ячем 65%, мала майже вдвічі більше передач (653 проти 342) та дотиків до м’яча у штрафному суперника (21 проти 12). При цьому ісландці нічого складного не придумували – вони атакували флангами, великими силами вбігали до штрафного під кроси, а також їхні півзахисники добре діяли на підбираннях. Це й високий, інтенсивний пресинг дозволяли їм тиснути, а також мати більшу кількість перехоплень (22 проти 9) та повернень м’яча (51 проти 44), у той час, як в українців було більше виносів (30 проти 21). У таких умовах було важливо не програвати боротьбу, особливо на фоні погодніх умов, а саме – зливи. І з цим українці впоралися, вигравши 55% верхових єдиноборств (17/31) та 49% дуелей унизу (28/57).
З м’ячем Україна грала через фланги, намагаючись розтягувати суперника завдяки швидким переведенням м’яча, зокрема діагоналям від Забарного. Тому переважно наші атаки розвивалися через лівий фланг. Там до травми був активним Судаков, який за 39 хвилин заробив на собі 3 фоли, а також активно підключався до атак Миколенко. Саме він прокинув м’яч між двома захисниками, вирвався на оперативний простір, а потім викотив м’яч під удар Маліновському під час першого голу. Після виходу Волошина Віталій вже був не настільки помітний в атаці, але Назар справлявся зі створенням гостроти. Саме його прохід і простріл призвели до гола Гуцуляка, який, навпаки, до цього був непомітним, а також він викотив м’яч під удар Маліновському під час третього голу.
Крім того, варто відзначити, що українці добре вивчили суперника й знали, куди треба тиснути. Команда Реброва намагалася не лише вантажити м’яч у штрафний, а й шукати простір в опорній зоні суперника, яка дуже часто була вільною. Маючи такого гравця, як Маліновський, який може бити практично з будь-яких дистанцій, така тактика була цілком виправданою. Тим більше, що він не єдиний гравець, який може прикластися з-за меж штрафного в складі збірної України, що потім довели Калюжний (виграв підбирання у найвідповідальніший момент!) та Очеретько.
Та все ж у підсумку варто сказати, що така кількість голів – цілковита аномалія, оскільки в обох команд залетіло практично все, що могло залетіти. За підсумком гри Ісландія забила 3 голи з 9 ударів, а Україна – 5 із 7. Тобто рахунок міг і мав бути набагато меншим, але гарна реалізація дозволила подарувати вболівальникам видовище, сповнене емоцій, а також згадати Бразилію середини ХХ століття, яка грала у стилі: «ми заб’ємо скільки схочемо, а ви – скільки зможете». Проте головне в цьому те, що саме Україна зуміла здобути перемогу й піднялася на друге місце в групі з 4 очками в активі, у той час, як в Ісландії залишається 3 бали.
Читайте також:
8 голів та два дебюти: збірна України перемогла Ісландію в напруженому матчі
Вболівальники обрали «Лева матчу» у поєдинку проти Ісландії (+ФОТО)
Відомі найкращі гравці збірної України у матчі проти Ісландії
