Поділитись:

Україна U-20 на ЧС-2025 вийшла до плейоф і одразу вилетіла: успіх чи провал?

Середа, 08 жовтня 2025, 08:00
1127
0
0
Україна U-20 на ЧС-2025 вийшла до плейоф і одразу вилетіла: успіх чи провал?

Фото УАФ

Збірна України U-20 програла Іспанії в 1/8 фіналу Чемпіонату світу-2025 U-20 з рахунком 0-1 і припинила виступи на турнірі. Таким чином, «синьо-жовті» четвертий раз в історії вилетіли на цій стадії ЧС серед 20-річних. Єдиним винятком став турнір 2019 року, коли команда Олександра Петракова здобула чемпіонський титул. 

Розпочався шлях команди Михайленка на цей ЧС із кваліфікації до Євро-2024, яку вона впевнено подолала. Далі була фінальна частина європейського форуму, де ми зуміли вийти до півфіналу, а там у конкурентному матчі програли Франції (0-1). Проте вихід до цієї стадії турніру означав потрапляння на чемпіонат світу. І цьогорічний виступ України на молодіжному мундіалі точно не можна назвати невдалим. Ми виграли свою групу, перемігши Південну Корею (2-1) та Парагвай (2-1) і зігравши внічию з Панамою (1-1). Шкода лише, що такий результат у підсумку став для нас не перевагою, а недоліком, оскільки в 1/8 фіналу українці потрапили на чинних чемпіонів Європи – Іспанію, яка у своїй групі несподівано посіла 3-тє місце. Ось такі от повороти долі інколи трапляються.

І в цьому моменті варто повернутися до теми ростерів учасників ЧС. Поїхали на турнір ми у суттєво видозміненому складі. Причина цього дуже проста – турнір проходить не в офіційні дати ФІФА для збірних. Тобто клуби мають повне право не відпускати гравців до збірних. Через це кожна команда не дорахувалася низки гравців на цьому турнірі. Україна тут не виняток. До Чилі не поїхали Тарас Михавко, Рамік Гаджиєв, Богдан Попов, Артем Степанов, Микола Огарков, Іван Єрмачков, Андрій Маткевич та ще низка менш помітних виконавців.

Хтозна, якого б результату могла досягти Україна з цими виконавцями, оскільки практично кожен із них підсилив би команду Михайленка й виходив би в старті. З іншого боку і без них їй вдалося продемонструвати гідну гру й вийти у плей-оф, де ми до останніх секунд були в грі з чинними чемпіонами Європи. Так, в іспанців теж видозмінений склад, але «Фурія Роха» може зібрати й декілька збірних, які претендуватимуть на найвищі місця на будь-якому турнірі.

Щодо гри збірної України, то вона якраз-таки грала в футбол. Команда Михайленка багато володіла м’ячем та грала через короткі/середні передачі й у кожному матчі мала моменти. Крім того, вона була однією з кращих на груповому етапі за інтенсивністю пресингу й дуже мало дозволяла суперникам у захисті, бувши однією з кращих за кількістю допущених ударів по власних воротах. Це перенеслося й на матч з Іспанією, яка реалізувала один із двох своїх моментів, а ударів у неї взагалі було менше, ніж у «синьо-жовтих», при великій перевазі у володінні м’ячем.

Чого Україні не вистачало, так це креативу в атаці – і тут ми згадуємо про Гаджиєва та Маткевича, ключових гравців цієї команди на Євро, яких тут не було: Раміка через травму, а Андрія не відпустила Зоря. Крім того, у центрі нападу в нас міг би грати Богдан Попов, який уже стабільно виходить на поле та забиває в Серії B за Емполі й при цьому є різноманітнішим форвардом за Піщура, який переважно виходив зі старту на ЧС. Про досвід та рівень Михавка, особливо в плані початку атак, у порівнянні з іншими ЦЗ команди, й взагалі не варто говорити.

Та все ж це речі гіпотетичні. А були й неприємності вже по ходу чемпіонату – а саме дискваліфікація найкращого гравця цієї команди Геннадія Синчука. Креативний та технічний правий вінгер отримав дві жовті картки й пропускав 3-й тур групового етапу. Здавалося б, нічого страшного, але ж він не зумів зіграти й в 1/8 фіналу. Трапилося це через помилку, яку ще варто з’ясувати – хто допустив, дозволивши Синчуку потрапити до технічної зони, що дискваліфікованим гравцям заборонено. І ось це – чи не єдина річ, за яку можна покритикувати цю збірну, але це вже питання організаційне.

Натомість по грі й результату – це хороший виступ. Просто варто не забувати, що ми все-таки не та збірна, яка на кожному турнірі може претендувати на золото. Звісно, до цього варто прагнути, але це роки роботи з розвитку футболу. Тільки в такому разі ми на постійній основі будемо конкурентами для Іспанії, Італії, Німеччини та інших топзбірних. А поки що варто порадіти й виходу на молодіжний ЧС, і хорошому виступу там із потраплянням до плей-оф.

Читайте також:

Найкращий матч ЛНЗ в історії: як черкасці розгромили Шахтар

Україна U-17 не зіграє на Євро: команда поступилася одноліткам з Італії

Чому його взагалі викликали: УАФ зробила офіційну заяву щодо травми лідера команди

1127
0
Надрукувати
мітки:
0 коментарів