Тренерський штаб Динамо зробив харакірі, а Шахтаря – перевернув гру
Динамо та Шахтар розпочали свій шлях у ліговому етапі Ліги конференцій протилежними результатами. «Біло-сині» поступилися Крістал Пелас з рахунком 0-2, а «гірники» у результативному матчі здолали Абердін 3-2. Матчі українських клубів були абсолютно різними, як і дії їх тренерських штабів, а те, як вони розвивалися та що призвело до підсумкових цифр на табло, аналізуємо далі.
Тренерський штаб Динамо підготував гарний план А, але запасного варіанту не мав
Кияни вийшли на гру із трійкою центральних захисників та зі старту почали компактно оборонятися в схемі 5-4-1. При цьому здивувало, що центральним в трійці був Михавко, а не високий Тіаре. Проте Тарас гідно справлявся зі своєю роллю, футболіста який має керувати захистом та страхувати партнерів. В одному з моментів було помітно, як він підказує партнерам, коли треба підійматися, а в іншому – перервав передачу, яка виводила Матета віч-на-віч із Нещеретом.
Крістал Пелас в АПЛ і сам звик грати в подібному стилі, а тому йому було важко долати захист киян. У англійців усе зводилося до контролю м'яча між центрбеками, на яких не було тиску. Натомість інших футболістів кияни добре розбирали й не давали їм спокійно приймати передачі та загострювати гру.
У команди Шовковського був чіткий план, як їй захищатися, і це подобалося, але до гри в атаці виникало багато запитань. І мова навіть не про дії гравців на полі, а про вибір стартового складу головним тренером. Динамо не йшло в атаку великими силами й очевидно хотіло контратакувати кількома виконавцями. Для цього потрібно мати швидких футболістів. Зі старту на полі в киян такими були нападник Герреро та латералі Тимчик і Дубінчак, але останні думали про те, як їм надійно зіграти в захисті, а не кудись бігти атакувати. Тому залишався Герреро та Ярмоленко, який мав би підтримувати панамця. Проте Андрій банально не встигав за темпом гри, а його техніка та мислення на полі в таких умовах багато користі не приносять. Усе, що було в цьому матчі від Ярмоленка корисного, – це зароблені фоли, які дозволяли відвести гру від воріт.
Натомість Герреро чіплявся за м'ячі, як міг, але залишався без підтримки й втрачав контроль. Чому зі старту на полі не з'явився Волошин або Шола, у яких швидкість – одна з головних чеснот, незрозуміло. Шовковський сам обмежив свою команду вибором стартового складу, продумавши захист і забувши про атаку.
Та все ж головний провал тренерського штабу Динамо, який він ділить із медичним штабом, трапився вже безпосередньо в матчі. На 28-й хвилині гри Михавко отримав травму голови в стику із суперником. Лікарі швидко обстежили центрбека, приклали йому лід до голови й направили назад на поле, попри те, що навіть у трансляції було видно велику гематому. Тарас спробував грати й зрозумів, що не зможе продовжити гру, а тому покинув поле. Сама по собі ситуація з його поверненням вже виглядає абсурдно, але це був далеко не кінець дивної поведінки представників Динамо.
Кияни залишилися на полі вдесятьох, без центрального із трійки центрбеків, що змушувало команду перебудовуватися в захисті, доки тренерський штаб не зробить заміну. І тут трапилася ситуація, яка не підлягає жодній логіці. Заміна готувалася цілих 5 (!!!) хвилин, і весь цей час «біло-сині» грали в меншості.
Пелас скористався цією ситуацією й забив. І тут якраз ключовою стала відсутність Михавка, оскільки лінія захисту змістилася через відсутність одного гравця. До Матета пішов грати Тіаре, його позицію зайняв Яцик, який контролював Камаду, на дальній стійці розташувався Дубінчак, а біля Муньйоса, який вривався з флангу, вже не було гравця. Якби на полі був третій центрбек, то вся ця схема змістилася б на одну позицію, і Владислав якраз грав би по латералю англійців, який забив вирішальний гол.
Після голу тренерський штаб Динамо змінив свою думку щодо заміни й випустив на поле не захисника, а Волошина. І тут подумалося, що ось він – план Б. Проте це була ілюзія, оскільки Пелас спокійно контролював гру, але вже менше ризикував і не давав Динамо контратакувати. Вихід Волошина виявився запізнілим, оскільки зон уже було значно менше.
Позиційно проти Пелас атакувати дуже складно, що підтвердить будь-який клуб АПЛ. Тому критикувати Динамо за це важко, але думку, як команда хотіла проходити захист суперника й зрівнювати рахунок, віднайти важко. Про яку атаку йде мова, якщо перший дотик до м'яча у штрафному Пелас у Динамо трапився на 82-й хвилині, а перший та єдиний удар у площину – на 89-й. І це все вже було за рахунку 0-2 та при грі в більшості.
Загалом кияни покращили собі статистику в останні 10 хвилин, коли грали в більшості після вилучення Соси. За цей час команда Шовковського завдала 5 із 9 ударів, і 4 з них були з меж штрафного, а їхній загальний xG склав 0.45 із загальних 0.53 за матч. Тому, якщо глянути на статистику, може здатися, що кияни були доволі конкурентними, але це візуальна омана – бо за грою у команди Шовковського шансів не було. Тому що план А зламали дії лавки команди із заміною, точніше – бездіяльність, а плану Б не знайшлося.
Рішення Турана в перерві матчу принесли Шахтарю перемогу
Шахтар не вийшов на матч з Абердіном. У стартові хвилини «гірники» виглядали розгубленими й не розуміли, що їм робити на полі. Усе це вилилося в абсолютно дурне рішення Еліаса вибити м'яч ліктем після подачі кутового. Звісно, арбітр за такі дії призначив пенальті, яке реалізував Карлссон. Після цього була помилка Різника, який намагався обвести суперника передачею шведою, але віддав йому м'яч. Пощастило, що Кларксон не зумів нормально вдарити.
Після цього Шахтар нарешті прокинувся й забрав м'яч під контроль. Абердін теж був не проти цього, а тому сів на свою половину поля, вибудувавши компактний захисний блок 5-3-2, який інколи трансформувався у 5-4-1. Таким чином команда Теліна повністю закривала центр, а 5 захисників дозволяли їй перекривати й фланги.
Тому Шахтар катав м'яч між центральними та фланговими захисниками, інколи підключаючи до цього Назарину. Зрозуміло, що «гірники» таким чином намагалися розтягнути суперника, катаючи м'яч з флангу на фланг, але 5 захисників дозволяли шотландцям покривати всю ширину поля. Та й Шахтар сам спрощував супернику життя, оскільки все загострення йшло з лівого флангу. Саме там намагалися створювати ситуації 1 в 1 проти суперника для Педро Енріке, який мав обігрувати опонента й виконувати кроси до штрафного. Проте Девлін добре захищався, а коли Енріке й направляв м'яч до штрафного, то до адресатів той не доходив. Водночас із цим правий фланг у Шахтаря був відрізаний від гри. Феррейра був привидом і лічені рази за тайм доторкнувся до м'яча, а Вінісіус на загострення гри не йшов.
Шахтар мав понад 70% володіння м'ячем, але не міг знайти шлях до воріт. І тут на підмогу прийшли кутові. Справжнім одкровенням стало те, що їх виконував Назарина, а ще більше здивувала якість його подач. Усі вони призводили до гостроти, а на 38-й хвилині Єгор другим темпом підібрав м'яч у штрафному й завдав точного удару в дальній кут. Ось такий от хід від тренерського штабу, який здивував, коли Шахтар оприлюднив стартовий склад, але цілком виправдав себе.
У перерві сталася головна зміна в цьому матчі. Туран не став робити заміни, але поміняв гравців стартового складу позиціями на полі. Мова йде про Марлона Гомеса та Педріньйо: перший перемістився на позицію лівого вінгера, а другий пішов у центр поля, де його роль швидше нагадувала навіть не лівого інсайда, а десятку.
Змінилася й концепція гри команди. Ні, Шахтар не перестав атакувати лівим флангом і, як і до цього, мав 70+% володіння, але тепер не було спроб створення ізоляцій для Педро Енріке. Марлон не йшов у центр, як це робив Педріньйо у першому таймі, а грав на фланзі. Це швидко дало результат, оскільки вже на 54-й хвилині навіс Гомеса від бокової лінії замкнув Феррейра, який нагадав, що взагалі-то він є на полі. І це ще одне рішення Турана, яке заслуговує уваги. У перерві думалося, що Лукас може піти з поля, оскільки повністю загубився, але тренер його залишив – і він віддячив голом.
Після цього пройшло 5 хвилин, і Педріньйо з центральної зони виконав закидання на Марлона, який увірвався до штрафного та виконав скидання на Педро Енріке, який точно пробив у ближній кут і зробив рахунок 3:1. Ось так одна перебудова може вплинути на хід матчу, якщо вона чітко продумана й донесена футболістам.
Далі Абердін виліз з окопів, оскільки вже не було сенсу захищатися. Команда Теліна бігла пресингувати й тиснути на суперника. У більшості випадків Шахтар цей пресинг розбивав, переходив центр поля й намагався вбивати час спокійним контролем м'яча. Проте господарі не здавалися й знайшли свій шанс на стандарті – а саме на ауті. На 69-й хвилині вкидання до штрафного призвело до того, що Бондар програв позицію Лазетічу, і той пробив з розвороту в дев’ятку, Різник перевів м'яч у перекладину, але на добиванні Девлін продавив Педро Енріке й повернув інтригу в матч.
Надалі Шахтар продовжував своє намагання сушити гру контролем, інколи нехтуючи нагодами для того, щоб довести до удару швидкі атаки. Це призвело до нервової кінцівки, оскільки Телін випустив на поле всіх наявних нападників, і з будь-якого стандарту шотландці почали вантажити м'яч у штрафний. Туран відреагував виходом центрбека Грамма на останні хвилини замість низького Марлона. Проте спокою це не додало, й у компенсований час під час кутових господарів вболівальникам «гірників» довелося понервувати. Та все ж Шахтар втримав перемогу й здобув перші 3 бали до турнірної таблиці, у чому велика заслуга тренерського штабу, який показав, як можна впливати на гру своєчасними корегуваннями дій команди на полі.
Читайте також:
5 голів на двох: Шахтар дотис Абердін у матчі Ліги конференцій
Крістал Пелас відкрив рахунок у матчі проти Динамо (+ВІДЕО)
Спортлікар розкритикував Динамо через травму та заміну Михавка
