Чемпіони Ізраїлю, нестабільні швейцарці та фаворит Ліги конференцій: з ким зіграють українські клуби в єврокубках
У четвер, 21 серпня, одразу 3 українські клуби зіграють перші матчі у плейоф раундах кваліфікації єврокубків. Динамо в Лізі Європи поміряється силами з Маккабі Тель-Авів, а Шахтар та Полісся зустрінуться в Лізі конференцій із Серветтом та Фіорентиною відповідно. Про те, що являє собою кожен із цих суперників, розповімо далі.
Маккабі Тель-Авів
Ізраїльські клуби, як і українські, не мають можливості грати вдома через військово-політичну ситуацію в регіоні, а тому Маккабі приймає своїх суперників у сербській Бачці-Тополі. Таким чином нас очікують два матчі, які фактично відбудуться на нейтральних полях.
У минулому сезоні «жовті» виграли чемпіонат Ізраїлю, випередивши на два бали Хапоель Беер-Шеву, а також Кубок ліги. Творцем цього успіху став сербський тренер Жарко Лазетич, який до того успішно працював із Бачкою-Тополою. Він прийшов у клуб перед початком сезону й, окрім здобуття титулів, вивів команду в ліговий етап Ліги Європи, де вона фінішувала на 29-му місці, набравши 6 балів.
У цьому сезоні ізраїльський клуб стартував у кваліфікації Ліги чемпіонів, де в другому раунді вилетів від Пафосу (1-2) і опустився до Ліги Європи. Там Маккабі вдалося пройти Хамрун Спартанс (5-2), а тепер на команду Лазетича очікує протистояння з Динамо, в якому вона матиме можливість повторити успіх минулого сезону й вийти до лігового етапу Ліги Європи.
Підготовка до сезону у Маккабі була серйозною. Жовті витратили понад 3,5 млн євро на трансфери, підписавши захисників Бен Харуша, Ейтора, Ґроппера Камара, півзахисників Ледермана, Беліча та Ноя, а також нападника збірної Молдови Ніколаєску. Всі вони покликані посилити команду у боротьбі як на внутрішній арені, так і в єврокубках.
Втім, повноцінними лідерами ніхто з них стати ще не встиг. Натомість такою роллю вирізняється 21-річний бразильський вінгер Веслі Пататі. Це швидкий і технічний футболіст, який на лівому фланзі створює багато проблем суперникам. Також варто відзначити досвідченого півзахисника Перетца, через якого розвивається більшість атак команди: він може віддати якісну передачу на різні дистанції та володіє сильним ударом, завдяки чому доволі регулярно відзначається забитими голами.
Щодо гри Маккабі, то це команда, яка любить багато контролювати м’яч, але водночас не цурається віддати його супернику й зіграти від оборони. Адже має швидких та технічних гравців попереду, які особливо небезпечні у контратаках. В обороні ж «жовті» не надто надійні: вони високо зустрічають суперника та намагаються одразу відібрати м’яч, проте не завжди встигають перебудовуватися при переході в захист і часто втрачають позиції, через що виникають моменти біля їхніх воріт.
Серветт
Суперник Шахтаря минулий сезон завершив на другому місці у швейцарській Суперлізі. Тому розпочинав цей сезон у кваліфікації Ліги чемпіонів, але одразу ж вилетів від Вікторії Плзень (2-3). Далі була Ліга Європи й поразка в домашньому матчі 1-3 від Утрехта, що на тлі невдалого старту в чемпіонаті стало останньою краплею терпіння керівництва клубу. Тож воно вдалося до зміни тренера вже на початку сезону. Замість місцевого фахівця Томаса Геберлі команду очолив відомий французький наставник Жослен Гурвінек.
Останнім місцем роботи цього тренера був Нант, де він провалився й був звільнений після 15 матчів на чолі команди. Проте до цього він успішно працював із Ліллем, а найкращі часи Гурвінека припали на період 2010–2016 рр., коли він очолював Генгам. Під його керівництвом ця команда виграла Кубок Франції та грала в єврокубках, зокрема перетиналася в Лізі Європи з київським Динамо. Нині ж він намагатиметься вивести Серветт на новий рівень.
Стартував Жослен у ролі головного тренера клубу в третьому раунді кваліфікації Ліги Європи виїзним матчем проти Утрехта, де його команда зазнала поразки з рахунком 1-2 і вилетіла до Ліги конференцій. Проте після цього був кубковий матч із Дарданією, який Серветт виграв розгромно (5-0). Можливо, це стане початком чогось серйозного.
Повести ж команду за собою має 35-річна легенда клубу Мірослав Стеванович. Попри свій вік він залишається найнебезпечнішим гравцем команди: може обіграти суперника, віддати гострий пас із флангу, пробити з різних дистанцій і майстерно виконує стандарти. У минулому сезоні він мав на своєму рахунку 14 голів та 10 асистів у швейцарській Суперлізі й у цьому відзначається результативними діями ледь не в кожній грі.
Щодо гри команди Гурвінека, то навряд чи вона буде ідеальною у матчах із Шахтарем через брак часу, але основні принципи він має донести. Його футбол доволі простий: схема 4-4-2 та максимально дисциплінована гра в захисті, на що робиться велика ставка. В атаці ж команда грає через фланги, що призводить до великої кількості кросів у штрафний майданчик на двох нападників, які й мають завершувати зусилля команди голами.
Фіорентина
Найбільш статусний суперник у раунді плей-оф кваліфікації дістався Поліссю. «Фіалки» в минулому сезоні зупинилися на стадії півфіналу Ліги конференцій, а перед цим двічі виходили у фінал цього турніру. Уже з цього можна зрозуміти, що в Серії А Фіорентина постійно перебуває поруч із топклубами. Наприклад, минулий сезон вона завершила на 7-й сходинці турнірної таблиці, стабільно відбираючи очки в лідерів, завдяки чому тривалий час навіть претендувала на топ-4.
Проте Поліссю протистоятиме не зовсім та команда, адже влітку «фіалки» зазнали змін на тренерській лаві. Клуб не бажав розставатися з Раффаеле Палладіно, але той вирішив піти, сподіваючись отримати запрошення в Аталанту. Цього не сталося, і нині фахівець безробітний. На його ж місце запросили Стефано Піолі, який уже очолював Фіорентину з 2017 по 2019 рр., приводячи її спочатку до 8-го, а потім 10-го місця в Серії А. Цього разу амбіції керівництва вищі, та й сам коуч змінився й хоче здобувати високі результати, вигравши з Міланом Скудетто.
Навряд чи «фіалки» замахнуться на такі ж результати в Серії А, але виграти Лігу конференцій точно серед їхніх цілей. З четвертої спроби вони хочуть здобути цей трофей, оскільки вже неодноразово були поруч. Та й статус фаворита турніру змушує прагнути перемоги.
Одним із тих, хто має вести команду до вершин, є Мойзе Кін. Нападник збірної Італії відмовився їхати в Саудівську Аравію й вирішив не змінювати клуб, хоч і провів чудовий минулий сезон у складі Фіорентини, забивши 25 голів у всіх турнірах. Це фактурний форвард, який добре почувається в боротьбі, але водночас має гарну швидкість. Він може пробити з різних дистанцій та створити собі момент самотужки, тож утримати його дуже важко.
Також варто відзначити Альберта Ґудмундссона. Ісландський атакувальний півзахисник вирізняється якісним дальнім ударом, чудовим виконанням штрафних та цікавою технікою. При цьому він має гарне бачення поля, а тому може створити момент як для себе, так і для партнера. Враховуючи, що попереду нього грають такі майстри, як Джеко та Кін, ця трійка атаки виглядає дуже загрозливо навіть на рівні Серії А, не кажучи вже про матчі з Поліссям.
І це ми ще не згадали про півзахисників, захисників та голкіпера Давіда Де Хеа, який переживає другу молодість у Флоренції....
Стосовно стилю гри, то Фіорентина ще не проводила офіційних матчів, але певні висновки вже можна робити. По товариських іграх було зрозуміло, що Піолі не зраджує собі й відштовхується від сильних якостей своїх футболістів. На зборах «фіалки» награвали схему 3-4-1-2, а інколи використовували й 3-5-2, оскільки ці варіанти найбільше відповідають наявному складу. Фіорентина має грати надійно в захисті та гостро атакувати завдяки високому рівню виконавців у нападі команди. Окрім того, Піолі вміє чудово підлаштовуватися під суперників, що ми не раз побачимо протягом сезону.
Читайте також:
Коли ганьба стає нормою: що не так із Динамо
Полісся - Фіорентина: орієнтовні склади команд на матч плейоф раунду кваліфікації Ліги конференцій
Шахтар - Серветт: орієнтовні склади команд на матч плейоф раунду кваліфікації Ліги конференцій
