Фінал, що так і не відбувся: як бразильська команда загинула на шляху до найбільшої мрії
фото: Reuters
28 листопада 2016 року футбольна Бразилія — і весь світ — завмерли в скорботі. Літак із гравцями, тренерським штабом та персоналом клубу Шапекоенсе, що прямував на фінальний матч Кубка Судамерікана до Колумбії, розбився неподалік міста Медельїн. На борту було 77 людей. Вижило лише шестеро. І лише троє з них — футболісти.
Клуб із міста Шапеко летів у буквальному сенсі на вершину — попереду був найважливіший матч в історії команди. Шапекоенсе мав зіграти з Атлетіко Насьональ у вирішальному поєдинку престижного континентального турніру. Але літак, який виконував рейс із Болівії, не дотягнув до посадки якихось 18 кілометрів — у нього закінчилося пальне.
Серед дивом врятованих були воротар Джексон Фолльманн, захисники Алан Рушель і Еліо Нето, а також журналіст команди та двоє бортпровідників.
Через тиждень, 7 грудня, стадіон у Шапеко був повністю заповнений — десятки тисяч уболівальників прийшли, щоби вшанувати пам’ять загиблих. Того дня футбол був не про голи — а про любов, біль і стійкість.
Клуб не зник. Завдяки допомозі інших команд, молоді та гравцям з нижчих ліг, Шапекоенсе вдалося зібрати новий склад і вийти на поле знову. У знак поваги до пам’яті загиблих, Атлетіко Насьональ відмовився від боротьби за титул, запропонувавши вручити Кубок Судамерікана Шапекоенсе. Конфедерація футболу Південної Америки підтримала цю шляхетну ініціативу.
Декілька слів про трагедію від тих гравців, що врятувалися.
Те, що пережили Джексон Фолльманн, Алан Рушель та Еліо Нето, неможливо уявити, і кожне їхнє зізнання — це не просто спогади, а болюча правда про межу між життям і смертю.
Команда Шапекоенсе летіла до Колумбії на перший фінальний матч Південноамериканського кубка. У літаку панувала легка, святкова атмосфера — музика, жарти, карти. Лише Еліо Нето відчував тривогу через пророчий сон, який виявився фатальним передвісником.
У сам момент катастрофи, за словами Нето, сталося наступне: несподіване відключення двигунів, повна темрява, жодного повідомлення про небезпеку до останнього моменту; стюардеса лише попросила пристебнути ремені — коли було вже надто пізно: у салоні почали молитися, розуміючи, що літак падає.
Фолльманн отямився в лісі серед уламків, чув стогони інших, благав про допомогу. Він втратив праву ногу, а ліва була в критичному стані. Медики дивом зберегли йому життя.
Рушель вцілів, бо перед польотом пересів з хвоста літака ближче до середини. Один уламок ледь не пошкодив спинний мозок — лиш міліметри від паралічу.
Нето втратив свідомість і нічого не пам’ятав. Його знайшли останнім, через вісім годин під уламками. Він був майже при смерті. Коли отямився, не міг зрозуміти, чому в лікарні й що з ним сталося.
Усі троє кажуть, що фізичний біль — ніщо порівняно з втратою товаришів. Усвідомлення, що майже вся команда загинула, залишило глибокі емоційні рани.
Яка ж доля спіткала футболістів, що вижили?
Після трагедії гравці — стали символами надії та відродження.
Алан Рушель: Вийшов на поле у матчі проти Барселони 7 серпня з капітанською пов'язкою, що стало емоційним моментом не лише для нього, а й для всього футбольного світу. Його заміна під овації глядачів стала знаком глибокої поваги.
Еліо Нето: Хоча йому так і не вдалося повернутися до професійного футболу через травми, він активно підтримував клуб і залишився важливою фігурою у відбудові команди.
Джексон Фолльманн: Попри ампутацію правої ноги, він не здався. Його прагнення повернутися у спорт і стати воротарем паралімпійської збірної Бразилії — це приклад надлюдської сили духу. Тренування з протезом, нові мрії та нова мета — усе це свідчить про його внутрішню міць.
Ці люди — не лише спортсмени, а живі свідки трагедії, які своєю історією нагадують нам про крихкість життя, силу віри, і здатність до відновлення навіть після найстрашнішого.
Читайте також:
Київське Динамо на фініші перемовин із колишнім гравцем французького клубу
Гучна пропозиція: Клуб Саудівської Аравії намагається переманити Мессі шаленими грішми
На Зінченка з'явився ще один претендент з АПЛ - тренер готовий боротися за трансфер
Лунін чітко сказав, у яких клубів немає шансів підписати його
