Поліссю час розібратися в собі, інакше цей проєкт приречений на провал
Фото ФК Полісся
У понеділок, 12 квітня, Полісся повідомило про звільнення з клубу головного тренера команди Імада Ашура та його тренерського штабу, а також відсторонення від роботи шеф-скаута Анатолія Волкова й операційного директора Івана Трубочкіна. Те, що це відбулося за 2 тури до завершення сезону, вже виглядає дуже дивно, а те, яким чином це відбулося і в чому причина такого спонтанного рішення - викликає багато запитань до житомирського клубу.
Та все ж розпочнемо розповідь саме зі звільнення Ашура та його тренерського штабу. Відбулося воно з дуже дивним формулюванням, у якому йшлося не про незадовільні результати команди, погану гру, чи ще щось, за що зазвичай звільняють тренерів, а через «події в клубі». Дослівно це звучить так:
«Події, що відбулися сьогодні в клубі, стали предметом внутрішнього аналізу керівництва. За його результатами було прийнято рішення про завершення співпраці з усім тренерським штабом першої команди».
І на цьому варто зупинитися детальніше й повернутися трішки назад, а саме - призначення спортивним директором клубу В'ячеслава Шевчука. Для людей із так званої «футбольної тусовки» відомо, що новий спортдир та головний тренер Полісся не знайшли спільної мови. Зокрема, про це повідомляли й ми, а тому в клубі виникла нездорова атмосфера. По суті він поділився на 2 частини, де кожен хотів бути головним.
Тому не дивно, що в українських ЗМІ вже після звільнення Ашура з'явилася інформація, що напередодні відбулася розмова між президентом клубу Геннадієм Буткевичем та головним тренером команди, на якій Імад просив змін, зокрема, й кадрових. Власнику клубу це не сподобалося, що ніби-то й стало причиною звільнення тренера, яке до цього не планувалося.
З написаного вище можна висловити припущення, що однією з вимог коуча було звільнення Шевчука або зменшення його впливу в клубі. Тим більше, що напередодні з'являлася інформація, що Шевчук ще раніше лобіював відставку головного тренера.
І тут варто повернутися до сфер впливу. Не таємниця, що Шевчук хоче контролювати всі процеси в клубі. Про це говорить і його попередній бекграунд, оскільки у Вересі між ним та Юрієм Віртом на фоні цього були напружені відносити. Ба більше, в ТаТоТаке повідомляли, що й у Русі В'ячеслав з тих же причин не поладнав з головним тренером команди Віталієм Пономарьовим. Нині ж сміливо можна долучати до цього списку й Полісся.
З огляду на все це можна було б критикувати Шевчука за його манеру роботи, клуб, за призначення людини з таким резюме, та й Ашуру пригадати не найкращі результати команди. Проте хочеться зосередитися на тому, що взагалі відбувається у Поліссі.
У житомирців перманентно виникають якісь негаразди в клубній структурі. Одразу ж можна пригадати дивне призначення Друді або загадкове звільнення Теслі. Проте це далеко не все, оскільки в клубі постійно змінюють тренерів та менеджмент - все це не сприяє здобуттю результату. Точнісінько так само як і метання від одного до іншого вектору в трансферній політиці. Під час одного трансферного вікна «вовки» підписують досвідчених українців, аби здобути результат тут і зараз, під час іншого перемикаються на перспективних легіонерів із метою розвинути їх та перепродати.
Звісно, на це впливають постійні зміни менеджменту та тренерів. І з цього й витікає головна проблема Полісся - відсутність стабільності. У клубі ніяк не можуть визначитися з власним вектором розвитку, з тим куди він має рухатися, які цілі переслідуватиме та головне - як досягатиме їх виконання.
Візьмемо для прикладу Олександрію, де в сезоні 2022/2023 взимку головним тренером команди несподівано було призначено Руслана Ротаня. Тим більше чимось це нагадує призначення Ашура в Полісся. У перші пів року Ротань розгубив перевагу в близько 10 балів над Ворсклою та не потрапив із командою до єврокубків, але його залишили, й у наступному сезоні команда боролася за виживання. Та все ж Руслану Петровичу продовжили довіряти, і зараз Олександрія за крок до історичного срібла. І це при тому, що клуб значно менше витрачає на трансфери, ніж «вовки» та має нижчу зарплатну відомість. Проте у «містян» було чітке бачення власного розвитку й воно не одразу, але дало результат.
І це ключова річ у багатьох видах спорту, яку можна схарактеризувати одним словом – системність. Поліссю ж до її наявності нині дуже далеко, і якщо в клубі й надалі буде той безлад, що там вирує вже другий сезон поспіль, то ніякі зміни тренерів та витрачені мільйони на трансфери не забезпечать високих здобутків. Єдине ж чого Полісся легко може досягти в такому стані – стати своєрідним клубом-мемом серед вболівальницької спільноти та прикладом того, як не варто використовувати свої великі фінансові можливості.
Читайте також:
Ашур вперше прокоментував своє гучне звільнення з Полісся
Відставка Ашура лише верхівка айсберга: у Поліссі назрів розкол
