Як за пів року перетворитися з фіналіста Ліги чемпіонів у середняка Бундесліги
фото твіттер (X) @BVB
У середу, 29 січня, Шахтар зіграв в заключному турі лігового етапу Ліги чемпіонів з Боруссією Дортмунд. Це буде матч, у якому в теорії визначиться подальша доля «гірників» у турнірі, оскільки «помаранчево-чорні» ще мають шанси на плей-оф. Проте, давайте будемо відверті, насправді вони існують лише на папері, та й то мізерні. Тому Шахтар може просто виходити та грати у футбол, а там, як буде. Та все ж, принаймні спробувати, гримнути дверима варто, а бонусом ще й набрати бали до клубного рейтингу та таблиці коефіцієнтів. Тим більше суперник для цього не найважчий. Боруссія Дортмунд одне з головних розчарувань у цьому сезоні серед європейських топліг та команда з купою проблем. Проте про все по черзі.
Від фіналу Ліги чемпіонів до 11 місця Бундесліги за пів року
Ще в червні 2024 року Боруссія Дортмунд грала в фіналі Ліги чемпіонів, де в конкурентному матчі поступилася Реалу (0-2). Звісно ж, сама участь «джмелів» у цьому матчі була великою сенсацією, що змусило керівництво переглянути свої плани. Стосувалися ж вони головного тренера. Тому пройдемося по хронології подій.
Взимку 2024 року до тренерського штабу Едіна Терзіча приєдналися колишні гравці Боруссії Нурі Шахін та Свен Бендер. Одразу ж розпочалися розмови, що влітку Шахін, який до того вже мав самостійний тренерський досвід в Антальяспорі, стане головним тренером. У підсумку це так і сталося, але передувала цьому низка подій.
Річ у тому, що топменеджмент клубу після прориву в Лізі чемпіонів вирішив залишити Едіна Терзіча. Під нього й почали формувати склад команди, зокрема, не продовжили контракти із ветеранами команди Матсом Гуммельсом та Марко Ройсом, у яких за чутками були не найкращі стосунки з наставником команди. Натомість на заміну Гуммельсу прийшов Вальдемар Антон, який був одним із лідерів сенсаційного Штутгарта, а замість Ройса й взагалі нікого не брали, бо він і не був основним.
Та все ж далі щось сталося між Терзічем та клубом і контракт розірвали. На його місце призначили Шахіна. Тобто трапилося те, що й очікувалося, але шлях виявився тернистим, а підготовка до сезону хаотичною. Шахін доформовував склад під своє бачення, але всі проблемні позиції закрити не вдалося. За протекцією нового коуча у Дортмунді з'явився нападник Баєр з Гоффенгайму, та півзахисник Грос із Брайтона. Також прийшли правий захисник Ян Коуту з Жирони та нападник Серу Гірассі зі Штутгарта, трансфери яких планувалися раніше й були доведені до кінця. Пішли ж нападники Ніклас Фюлькруг, Юссуфа Мукоко та Себастьян Алле, а також фланговий гравець Вольф.
Проте сформувати команду під себе Шахін так і не зумів, що яскраво продемонстрували закінчення 2024 та початок 2025 років, коли вона просто «посипалася». Але дзвіночки були й раніше, оскільки вдома Боруссія переважно грала добре та здобувала позитивні результати, а на виїзді постійно втрачала очки й зазвичай це були поразки. А у вищезгаданий період такий стан справ став звичним на будь-якій арені. Як підсумок, станом на зараз у «джмелів» лише 3 виїзні перемоги в сезоні у 13 матчах, а вдома 8 перемог за ті ж 13 матчів.
Ба більше, за останні 10 матчів у всіх турнірах Боруссія має лише 1 перемогу над Вольфсбургом (3-1) і, що цікаво, було це на виїзді. Але ще красномовніші цифри у 2025 році, оскільки з його початку дортмундці мають 1 нічию з Вердером (2-2) та 4 поразки, що опустило команду аж на 11 місце в турнірній таблиці. Ось так і виходить, що декілька непослідовних рішень керівництва (хаотична трансферна політика та незрозуміла зміна тренера) привели команду, яка ще нещодавно грала у фіналі Ліги чемпіонів, до середини таблиці Бундесліги.
Виправляти ситуацію потрібно негайно, а тому Шахіна таки звільнили. Трапилося це після поразки в Лізі чемпіонів від Болоньї (1-2) і це рішення видається цілком логічним. Тому що Нурі на останніх пресконференціях не виглядав людиною, яка розуміє, що робить та чому щось пішло не так і головне, що саме пішло не туди. Ба більше, у німецьких ЗМІ писали, що й гравці при погіршенні результатів просто втратили віру в тренера та його ідеї.
Отже, якби важко керівництву клубу це не далося, але воно звільнило Шахіна якому неодноразово висловлювало підтримку та повну довіру. Тому, як і з Вердером, в матчі з Шахтарем командою керуватиме данський спеціаліст Майк Туллберг, який був підвищений до ролі виконувача обов'язки головного тренера з команди U-19 на той час доки клуб знайде нового наставника.
Лідери команди
Насправді виділити лідерів цієї Боруссії дуже складно. Ветерани команди Марко Ройс та Матч Гуммельс, які були уособленням «джмелів» багато років пішли з клубу через бажання тренера, який пішов невдовзі після них. Емре Джан вже не перший рік носить капітанську пов'язку, але не демонструє на полі того, що він дійсно лідер команди. Результативні помилки не рідкість для нього та й дійсно якісних матчів, у німця не багато, хоча в цьому сезоні це стосується всієї Боруссії. Ще частина виконавців, як, наприклад, Адеємі часто травмується й не може стабільно демонструвати високий рівень, бо грає відрізками. Проте все ж кількох виконавців ми виділимо.
Джеймі Гіттенс (вінгер, 20 років)
Мати талановитого англійського футболіста в складі вже стає традицією для Боруссії. Раніше це були Джейдон Санчо та Джуд Беллінгем, а тепер прийшов час Гіттенса, який, можна не сумніватися, невдовзі поїде за величезні кошти в якийсь багатий клуб і, швидше за все, це буде представник рідної для нього Англії. Та все ж це майбутні перспективи, а зараз Джеймі намагається тягнути за собою дортмундців. У цьому сезоні на його рахунку вже 11 голів та 5 асистів у всіх турнірах, зокрема, 4+1 в Лізі чемпіонів. Технічний та швидкий англієць, ставав проблемою для багатьох суперників, а тому захисту Шахтарю треба бути дуже уважним з ним.
Ніко Шлоттербек (центральний захисник, 25 років)
Гравець збірної Німеччини час від часу має пошкодження та може пропускати матчі. Проте все одно залишається найбільш стабільним та постійним захисником у Боруссії. Він дуже добре просуває м'яч передачами та веденнями й це його головна чеснота. Тому що із захисними навичками можуть виникати проблеми. Звісно ж, це не означає, що у його зоні «прохідний двір», але Шлоттербек нестабільний. Він може видати чудовий захисний перформанс, зокрема, завдяки своїй швидкості, оскільки від нього важко втікти. Також він може наздогнати суперника та відібрати м'яч, або принаймні не дати вдарити по воротах. Проте інколи бувають і провали. Наприклад, червона картка в попередній грі з Вердером за зрив виходу суперника віч-на-віч з голкіпером.
Серу Гірассі (нападник, 28 років)
Гвінейський форвард, який запалював у минулому сезоні в складі Штутгарта, мав великий інтерес з боку багатьох клубів взимку та влітку 2024 року, але обрав Боруссію. І це той трансфер, який точно виправдав себе. Гірассі вже має на своєму рахунку 15 голів та 5 асистів у цьому сезоні. Особливо важливим він став у Лізі чемпіонів, де у всіх матчах не йшов з поля без голу, чи асисту та має статистику 7+2 за 7 матчів. Тому захисникам Шахтаря треба бути дуже пильними з цим високим нападником, який добре грає головою, але й ноги в нього не лише для ходьби. Він може завдати удару з різних відстаней, обіграти захисника, віддати пас на партнера, якісно відкритися за спинами захисників.
Стиль гри та проблемні місця
У випадку Боруссії ці речі насправді взаємопов'язані. Ба більше, вони системні й зміна тренера за кілька днів точно не могла їх нівелювати. Ба більше, проблем після матчу з Вердером додалося, але про все по черзі.
Розпочнемо з того, що намагався будувати Шахін. На початку своєї роботи на чолі команди він неодноразово декларував намір грати яскраво, забивати багато голів та радувати вболівальників атакувальною манерою гри в кожному матчі. І тут треба визнавати, що Боруссія дійсно була такою. Причому, не залежно від статусу та рівня суперника, що сильно дисонує з Терзічем, який був гнучким тренером, а, чи не головна його чеснота, вміння підлаштовуватися під конкретного суперника.
Шахін хотів гнути свою лінію в кожній грі. Тому його команда дійсно добре грала в атаці та не забивала лише у 2 матчах з 27 впродовж сезону. Причому Боруссія може діяти різноманітно. Її головна зброя швидкий перехід з оборони в атаку, оскільки попереду «джмелів» зібрані переважно швидкі та технічні футболісти, яким треба простір для демонстрації своєї найкращої версії.
Проте й позиційно дортмундці можуть атакувати. Зокрема, вони часто використовують флангові атаки з подальшими прострілами, або навісами до штрафного, де є чудова опція для їх завершення у вигляді Гірассі. Також у команді зібрана чимала кількість гравців, які мають хороший дальній удар і можуть цим користатися. Тут варто відзначати Забітцера, Гіттенса, Гроса, Нмечу, Бранта, але й Джан та, навіть, Шлоттербек теж здатні якісно пробити. Окрім того, варто не забувати про стандарти та навіси з них на Гірассі та центрбеків, які добре грають головою.
Проте на цьому позитив закінчується. Захист Боруссії в цьому сезоні жахливий. За 27 матчів у команди Шахіна лише 6 ігор на нуль та 44 пропущені голи. Причини ж цього в організації гри. Пресинг дортмундців не злагоджений, неодноразово можна було помітити, як гравці не можуть розібрати суперників, через що виникають великі вільні зони. Також бувають випадки, коли на одного суперника висувається 2-3 гравці дортмундців, а тому хтось залишається вільним й через нього атака продовжується та стає лише небезпечнішою.
Друга очевидна проблема – це висока лінія захисту. Болонья, наприклад, обидва голи забили після довгих передач за спини оборонцям «джмелів», а після гри коуч «россоблу» Віченцо Італьяно говорив, що просив своїх гравців постійно відкриватися в глибину та віддавати туди передачі, бо оборона Боруссії розташована високо. І це дійсно так, і ця проблема перекочовує з матчу в матч. Вище вже була згадана червона картка Шлоттербека з Вердером, яка теж стала наслідком цього. І так, проблема не в самому стилі захисту, оскільки він має право на життя та може бути корисним, але оборонці мають діяти злагоджено, а також постійно контролювати простір за своєю спиною та відкривання суперників, а гравці Боруссії з цим регулярно не справляються.
Також варто згадати про те, що в грі з Шахтарем не буде Фелікса Нмечі. Це основний опорник команди, хоч і не надто надійний. Одна з головних його проблем намагання бути максимально проактивним в захисті, через що його часто відрізаються передачами й опорна зона залишається пустою. Окрім того, він банально не справляється з тим, щоб покривати всю ширину поля, що потрібно робити, коли ти єдиний опорник команди. Водночас його відсутність проблема, бо прямої заміни немає. Так, з Вердером найнижче з півзахисників грав Грос, але він не опорник, особливо це помітно, коли треба захищатися. Тому, хоч Паскаль і досить універсальний гравець, але замінити Нмечу навряд чи може. Також варто згадати в цьому контексті Джана, але він може бути потрібним і в центрі оборони, де Антон мав пошкодження й невідомо, чи повноцінно готовий до гри.
І наостанок треба відзначити лівий фланг захисту Боруссії, куди сватають Зінченка. І це не дивно, з огляду на гру Бенсабаїні, який любить підключатися до атак, але може не повернутися в захист. Причому не лише не встигнути це зробити, а й просто не захотіти швидко бігти в оборони, що бувало впродовж сезону. Також він слабко захищається один в один, чим можуть користуватися технічні бразильці Шахтаря.
Усі фото: твіттер (X) @BVB
Читайте також:
Боруссія Дортмунд – Шахтар: де та коли дивитися вирішальний матч Ліги чемпіонів
Шахтар втратив важливого гравця перед матчем проти Боруссії Дортмунд
Зубков майже перейшов: Розкрито нові деталі угоди між Шахтарем та Трабзонспором
