Володимир Шепелєв висловився про свій відхід з Динамо
Фото: ФК Динамо Київ
27-річний півзахисник Володимир Шепелєв офіційно завершив свою співпрацю з київським Динамо. Провівши у клубі понад вісім років, футболіст вирішив розпочати нову сторінку своєї кар’єри в іншій команді.
Шепелєв згадав, що за цей час йому вдалося здобути всі можливі національні трофеї – чемпіонат України, Кубок і Суперкубок. Утім, останні кілька років були менш успішними через травми та конкуренцію, що змусило його переглянути свої пріоритети. У складі Динамо він провів понад 200 матчів у всіх турнірах, забивши сім голів.
- Володимире, уже офіційно відомо, що ти залишаєш Динамо, в якому дебютував вісім років тому - в лютому 2017-го. Що спадає на думку в першу чергу?
- За ці вісім років було все - і хороші спогади, і не дуже хороші. У першу чергу, мені вдалося у складі Динамо виграти все в Україні, що тільки можливо було - став чемпіоном, виграв Кубок та Суперкубок країни. Останні роки з чотири я мало грав - то травми, то програвав конкуренцію. Тому зараз вирішив змінити щось у своїй кар’єрі та йти далі, спробувати пограти в іншій команді.
З усіма в Динамо залишаюся в хороших відносинах. Усім бажаю лише успіху, зокрема в чемпіонаті України. Я же для себе вирішив, що буде правильно, якщо я піду. До того ж у команді є багато молодих гравців... А для мене це буде як крок уперед, хочу спробувати для себе щось нове. Не хочу просто сидіти на лавці та дивитися за футболом зі сторони. Я амбіційний, хочу грати, і для мене це зараз найважливіше.
А щодо виступів у Динамо, то я дуже щасливий, що мені є що згадати. Хлопцям же бажаю успіху, завжди вболіватиму за команду й дивитимуся їхні матчі, коли матиму можливість.
- Ти пройшов Академію Динамо. Чи вірив тоді, що доростеш до першої команди, виступатимеш за збірну України?
- Чесно кажучи, пам’ятаю, як я лише прийшов до динамівської школи. Тоді переважно підбирали гравців, у кого вища швидкість, я же ніколи швидким не був. Але Павло Миколайович Кикоть повірив у мене та залишив у своїй групі. Я розвивався, виграв у складі команди чемпіонат України, згодом став переможцем чемпіонатів U19 та U21. Тобто, мій шлях до першої команди був складним, але водночас поступовим та цікавим.
Якщо ж повернутися ще раніше, в дитячі роки, то коли я тільки записувався до футбольної секції в рідній Одесі, то взагалі не думав, що стану професійним футболістом. Із татом та його друзями завжди збиралися разом, дивилися матчі чемпіонату України, і я навіть уявити не міг, що я буду грати там, щось виграю у своїй кар’єрі. Водночас рішення розпочати кар’єру футболіста не було спонтанним. Я розумів, що все залежить лише від тебе - у першу чергу, від твоєї праці, також має бути присутня й доля фарту.
- Які найяскравіші спогади маєш за час виступів у «Динамо» - виграш трофеїв, виступи в єврокубках?
- Безперечно, це виграш треблу в Україні, коли ми стали чемпіонами та володарями Кубку й Суперкубку країни. Також перемога над Шахтарем у поєдинку за Суперкубок, коли ми поступалися, але переломили хід гри. Згадується атмосфера, яка панувала на трибунах, коли були повні стадіони. Зараз, на жаль, уже не ті відчуття - війна, всім важко, і, відверто кажучи, не до футболу. Але до війни люди ходили на футбол, і насправді відчуття просто неймовірні. Словами просто їх не описати - це потрібно відчути на собі. Звичайно, дуже хочеться, щоб війна якомога швидше закінчилася, люди повернулися до звичайного мирного життя, відвідували стадіони та вболівали за улюблену команду.
- Чи розмовляв із тренерським штабом перед тим, як залишити Динамо?
- Так, у мене була розмова з головним тренером. Він відверто сказав мені, що в команді багато молодих гравців, і що клуб готовий розглядати варіанти щодо продовження моєї кар’єри в іншому клубі. Я все зрозумів, і мій агент почав займатися цим питанням. Також була розмова з Ігорем Михайловичем Суркісом. Він мені сказав, що я можу тренуватися з командою, оскільки в мене ще рік контракту, отримувати зарплатню, бути, можливо, гравцем ротації, а за пів року мене би відпустили. Але я сказав, що хочу грати, а не просто отримувати гроші. Президент пішов мені на зустріч, я вдячний йому за розуміння та вирішення цієї ситуації.
Мені 27 років, і я хочу спробувати себе в іншому місці - знайти хороший варіант та продовжувати грати на високому рівні. У «Динамо» же я зрозумів для себе, що прийшов момент, коли потрібно прощаватися та йти далі, і займати місце молодого гравця, який стукає в двері першої команди, я не хочу.
- Тобто образ на Динамо в тебе немає?
- Ні, ми розстаємося в хороших відносинах, про все домовилися. Я буду продовжувати підтримувати Динамо, і жодних образ бути не може. Ми завжди були чесними, я йшов на поступки, мені йшли на поступки. Так, були травми, через які не грав, були певні моменти, але зараз це виключно моє рішення, і я хочу спробувати щось для себе нове.
Джерело: Офіційний сайт Динамо Київ
Читайте також:
Реал безкоштовно підпише двох топгравців: геніальний план Переса
Розкрито саудівський клуб, який претендує на Бущана
Український талант Степанов вирішив, де продовжить свою карʼєру
