Син Саленка дебютував за Динамо: молодий півзахисник розповів про свої емоції та амбіції
Фото: Ю. Юр’єв
У суботу, 23 листопада, у матчі 14-го туру УПЛ Динамо впевнено здолало Чорноморець з рахунком 3:1. На 90-й хвилині цього поєдинку в складі киян дебютував 19-річний півзахисник Роман Саленко, який замінив партнера по команді. Для нього цей матч став першим у складі основної команди.
Роман Саленко є вихованцем Динамо U-19, де в поточному сезоні провів 12 матчів, забив 3 голи та віддав 7 асистів. Цікаво, що батько Романа, Олег Саленко, був відомим українським футболістом, який виступав за Динамо в 1992 році, а також грав за збірні України, СРСР та росії.
Про свій дебют Роман поділився наступними враженнями:
– Дебют за Динамо — які враження? Які емоції і наскільки це для вас подія?
– Ну, звісно, що дуже... ну, радий. Коли виходив, ще більш був радий, емоції дуже зашкалювали, але буду рухатися далі.
– Що таке рухатися далі?
– Ну, працювати, щоб отримувати більше часу на полі, доказувати, ну, щоб тренер вірив у тебе. Так, можна сказати. Якщо випускаєш якогось гравця, котрий вже грає в команді п'ять років, і ти його бачиш і знаєш, що він зробить... А як я, можна сказати, тільки влився. Треба себе показувати.
– Тоді розкажіть вболівальникам, які, можливо, десь про вас не знали чи не бачили в дії за молодіжну команду U-19. Які ваші сильні сторони і десь яка рольова модель, можливо, футболіста відомого?
– Від одного відомого футболіста в мене нічого нема. Я беру з багатьох щось, ну, просто... хтось маленький, хтось високий, там у когось своє... Мене більш використовують, щоб я вбігав в зону. Так що я думаю, хоч і невеличка швидкість, але є, а я працюю, щоб вона була ще більше. Техніка в цілому непогана, дай бачення поля — ну це моя думка, знаєте.
– Ігор Костюк, тренер U-19, Олег Венглінський, тренер, який з нападниками працює. Що вони вам кажуть?
– Я більше з нападниками не працюю, більше по центру поля, але швидше працювати з м'ячем. Ну і, напевно, да, все це основне, щоб більше думав, більше дивився, що коїться на полі, не там де тільки гра, повсюди і скоріше працював з м'ячем.
– Ви такий високий, габаритний футболіст, ви кажете, що працюєте над швидкістю. Які от заміри швидкості? Яка ваша швидкість?
– Не знаю рекорду, можливо... Ну, рекорд був 34 км за годину, десь так. Так, було це в грі, так, максимально. Думаю, може ще швидше, якщо прям весь відрізок поля пробіжу максимально. Думаю, ще швидше буде.
– Батько що у вас від нього, як від футболіста?
– Думаю, габарити в цілому... то ще корпусом можу поштовхатися. Він мені завжди це говорить, щоб я використовував своє тіло, як... ну, щоб прикривати м'яч, щоб бігти... ну знаєте, батько говорить, але установка на гру йде від тренера. Так, що я більш слухаю тренера. Ну, це не хочу, батька. Я так батьку теж говорю. Ну, тобто розбори з батьком такого?... ну, майже немає. Ну, тільки по футболу там по помилки можемо ще сказати, але все одно є тренер. Я працюю з ним, батько ж мій не тренер, це мій батько, а тренер є тренер.
– Теж питання, знову ж таки, ваша тура. Ви футболіст високий. Чи є у вас таке, як от у Мілевського, наприклад, прикритий м'яч корпусом?
– Ну думаю, ще не так сильно. Ну я ж молодий гравець, але все, я думаю, з опитом буде, буде багато, бо і швидкість, бо і розуміння, як треба корпус ставити і все таке.
– А як давно ви перший раз з основою потренувались?
– Ще в тому році я ж і на лаві запасних сидів, а от зараз більш часто тренуюсь, але все одно іноді отримую практику з U-19. Ну і тренуюсь звичайно і там, і там, можна сказати.
– Ви відчуваєте, що можете затриматися в цій команді саме в дорослій, от зараз прямо чесно?
– Так, думаю, так. Ну, я не просто думаю, я працюю, показую бажанням своїм, ну це теж чисто моє бачення. Чисто, що я на тренування виходжу і хочу. Тіль навіть тим, що я дуже сильно стараюсь показати себе.
– Які були слова Олександра Шовковського перед виходом?
– Спокійно, впевнено, на тренування все робили. Ти все знаєш, так що так, я можна сказати, тільки моя впевненість потрібна була.
– У вас був непоганий прохід в кінці, та така помітна дія за той час, який у вас був?
– Ну знаєте, там можна в футболі дуже багато моментів, як воно пішло б. Я міг загубити м'яч і була б контратака, але я при рахунку великому провів м'яч до воріт суперника. Та, якби я знав, що не свисток, може я навіть і далі там пішов би обігрувати, не знаю, але зберіг м'яч. Думаю, непогано.
– Ще таке питання. Ви, по-моєму, були в Діназі? Перша ліга — це така школа, трошки виживання, де можна з дядьками пограти в футбол. От як ви до цього ставитесь? Що вона вам дала чи не дала?
– Я ж грав до війни, і тоді дуже ще більше було. Так, ще більше було професійних гравців там, і мені здається, що на той час я в другій лізі грав, то була Друга ліга, але дуже... Ну, як мені, так, як 16-річному, я думаю, на той час Друга ліга була сильніша. Навіть зараз Перша. Але, ну звичайно, що дуже багато команд розпалися через війну, дуже складна ситуація. Але сподіваюся, що не тільки в УПЛ буде рости. Так і будуть в Першій лізі, думаю, що рости і рости з часом.
Джерело: ПРОФУТБОЛ Digital
Читайте також: Футболісти Шахтаря підписали дитячі фото під пісню Скрябіна (+ВІДЕО)
Відбір на ЧС-2026: пояснено, чому перемога над Албанією може ускладнити шанси України
«Велика трійка» Бельгії в кризі: журналіст розкрив головні проблеми суперника України
Збірна України отримала несподіваний подарунок у роздягальні після перемоги над Албанією
Експерт спрогнозував склад Динамо на матч Ліги Європи проти Вікторії
