Перемога є, але футболу бракувало: Михалик висловився про матч Україна – Грузія

Автор: Аліна Тимченюк |
Середа, 18 листопада 2026, 17:42

фото: колаж Конкурент.Футбол

Колишній футболіст національної збірної України Тарас Михалик поділився враженнями від перемоги «синьо-жовтих» над Грузією (1:0) у заключному матчі групового етапу Ліги націй. На його думку, здобуті три очки були надзвичайно важливими, однак сама гра української команди залишила неоднозначне враження.

В ексклюзивному інтерв'ю для видання Конкурент.Футбол Михалик звернув увагу на проблеми з контролем м'яча, відсутність ефективних контратак та велику кількість можливостей, які збірна дозволяла створювати супернику. Також ексзахисник пояснив, чому не варто поспішати з критикою тренерського штабу Андреа Мальдери.

– Які загальні враження у вас залишилися від цього матчу? Наскільки важливою була перемога для збірної України?

– Враження такі собі, але важливо було перемогти, не вилетіти, тому що інакше все було б узагалі не дуже. А сама гра, якщо чесно, не надто сподобалася.

Забили швидкий гол, думали, що буде нам легше, але вийшло так, що Грузія грала не гірше за Іспанію. Ми взагалі були без м'яча і ніяк не могли вийти з-під тиску. Контргра, особливо в першому таймі, зовсім не виходила.

У другому таймі вже почало виходити, але перша половина зустрічі мені, якщо чесно, не сподобалася. Так, забили гол, але, можливо, на хлопців тиснув результат. Усі розуміли, що в разі поразки могли вилетіти. Проте перший тайм був не надто вдалим.

– Україна забила вже на 53-й секунді. Наскільки цей швидкий гол змінив початковий план на гру? Чи не зіграв він із командою злий жарт, змусивши футболістів занадто рано зосередитися на утриманні рахунку?

– Я якраз про це й говорю. Ми забиваємо гол уже на перших хвилинах матчу, і, здавалося б, навпаки, маємо стати розкутішими та грати впевненіше. Адже ми вже попереду в рахунку. Але контргра в нас узагалі не виходила.

Не знаю, чому так сталося. Я розумію, якби ми грали з іспанцями чи німцями, і вони забрали м'яч під свій контроль. Але при всій повазі до грузинів, мені дуже подобається їхня збірна. У них багато хороших виконавців. Тут ще, слава Богу, Хвічі Кварацхелії не було, бо з ним було б іще важче. Але грузини забрали м'яч, і за контролем гри це нагадувало збірну Іспанії.

У першому таймі я навіть не можу пригадати, щоб ми організували якусь небезпечну контратаку, змусили суперника боятися наших швидких випадів. Грузини контролювали м'яч, а ми намагалися вибігати вперед, але нічого не виходило. У другому таймі ситуація дещо покращилася.

Я все розумію: тиск результату та відповідальність. Але вболівальники передусім хотіли побачити трохи інший футбол. Результат? Класно, усе супер, питань немає. Слава Богу, що виграли. Але щодо якості гри хотілося б побачити значно більше.

– Грузія мала декілька хороших нагод. Чи не забагато дозволяли українці супернику біля власних воріт?

– Це якраз наслідок того, що суперник забрав м'яч під контроль, а в нас не було контргри. Рано чи пізно грузини все одно почали б створювати моменти.

Так і вийшло: вони тримали м'яч, ми не могли відповісти контратаками, переважно лише відбивалися. Тому суперник і створював небезпечні епізоди. Це цілком логічно.

– Наскільки важливою для результату стала гра Дмитра Різника? Чи можна назвати його одним із головних героїв зустрічі?

– Різник, до речі, мені сподобався. Він діяв спокійніше. Проте не надто добре, коли воротаря називають найкращим гравцем команди. Значить оборона і загалом уся команда десь недопрацьовували, тому воротареві доводилося виручати.

– Чи помітили ви прогрес у діях команди порівняно з попередніми матчами проти Угорщини та Північної Ірландії?

– Я вважаю, що тренерському штабу та головному тренеру потрібно дати час. Зрозуміло, що всі хочуть перемагати вже й зараз.

Але якщо ми бачитимемо прогрес, тоді можна буде говорити про те, що команда рухається вперед. Багато хто готовий терпіти, якщо бачитиме, що збірна додає, розвивається та працює над своєю грою.

Поки що мені важко щось сказати. Після перемоги над Угорщиною всі почали нахвалювати команду: виграли 1:0, усе класно, усе супер. Хоча й у тому матчі угорці мали декілька хороших моментів, зокрема могли забивати. Результат міг скластися інакше.

Ми виграли, усі були задоволені, а потім побачили певний спад.

– Грузія завершувала матч у меншості після вилучення Луки Лочошвілі. Чи могла Україна краще використати чисельну перевагу в заключні хвилини?

– Та всеодно, ми весь матч грали на утримання результату. Тому не думаю, що та перевага була настільки суттєвою, щоб ми встигли нею скористатися.

У другому таймі ми хоча б періодично вибігали в атаки, намагалися організовувати контргру. А в першій половині зустрічі взагалі нічого не виходило. Може це об'єктивно, а може й ні. Хтось із лідерів випав, хтось пропускає матчі, у когось травма. Різні обставини.

Але все одно, на мою думку, тренерському штабу потрібно трохи більше часу, щоб визначитися, у що саме команда хоче грати, який стиль і футбол прагне демонструвати.

Важко щось конкретне сказати. І надмірно критикувати хлопців теж не хотілося б. Навпаки, хочеться їх підтримати. Це наша збірна, за яку ми вболіваємо. Хочеться, щоб у команди все виходило.

– Наскільки закономірним був підсумковий результат? Чи Україна справді заслужила на перемогу, чи цього разу команді також допомогла певна частка везіння?

– Не знаю, чесно кажучи. Я вже сказав про якість гри. Цей швидкий гол, можливо, вплинув на подальший перебіг зустрічі. Не знаю, якою була б гра, якби все склалося інакше.

Але цей гол зіграв із нами злий жарт. У першому таймі ми практично не створювали моментів, не було контргри, багато чого не вдавалося.

На команду тиснув результат. Про це говорив і головний тренер, і самі футболісти. Тиск був великий. Тому зараз важко давати однозначну оцінку.

– Як загалом оціните виступ збірної України в Лізі націй?

– Якщо ми навіть не потрапили до перехідних матчів плейоф, то, мабуть, виступ був не надто вдалим. Вважати позитивним результатом лише те, що ми не вилетіли, неправильно. Ми ж не грали в одній групі з Іспанією, Англією чи Німеччиною.

В Угорщини хороша команда. Північна Ірландія теж непогана збірна. Але я не вважаю їх топовими командами. Це дуже хороші середняки.

Ми також не належимо до топзбірних і не можемо ставити себе на один рівень з іспанцями, німцями чи нідерландцями. Але всім хочеться, щоб Україна могла грати з такими суперниками на рівних і перемагати їх.

Тому я б назвав цей виступ у Лізі націй не надто вдалим.

Нагадаємо, Тарас Михалик виступав за київське Динамо з 2006 по 2013 роки. Колишній захисник провів за клуб 187 матчів, забив 14 голів та віддав 5 асистів. Окрім Динамо Тарас виступав за луцьку Волинь, ЦСКА Київ, Закарпаття та інші клуби. Також Михалик відіграв 32 поєдинки за збірну України. Наразі ексфутболіст працює асистентом тренера у ковалівському Колосі.

Читайте також:

Завершив кар'єру у 34 роки: колишній захисник збірної Франції попрощався з футболом

Де Брюйне може втекти з Наполі: ПСВ уже запропонував гроші за бельгійця

Скандал у збірній Бельгії: Лукаку нібито приховав справжні мотиви відмови грати

Після успішного сезону в Європі: український голкіпер зацікавив клуби УПЛ