Георгій Цитаішвілі: Склад, який зараз є у збірної України — він навіть на 2% не розкрився
фото Getty Images
Чемпіон світу U-20 у складі збірної України, а нині гравець Динамо Батумі і збірної Грузії Георгій Цитаішвілі дав інтерв'ю NV.ua, у якому, зокрема, поділився думками про збірні України та Грузії.
— Зараз ви гравець національної збірної Грузії. Але могли б виступати за Україну. Що скажете про нинішню команду Сергія Реброва?
— Я знаю Сергія Реброва і всіх його помічників. Вони працювали зі мною в академії. Я думаю, що цей склад, який зараз у збірної України — він навіть на 2% не розкрився. Ну це з моєї сторони така думка, бо я знаю тренерський штаб і вони можуть дуже багато дати збірній України. Треба просто трішки більше часу, щоб вони поставили свою тактику, гру і щоб в усіх було розуміння. Я слідкую, звісно, за матчами збірної України. Це дуже добра команда і більшість гравців складу грають у топових чемпіонатах. Я думаю, всі топ-збірні, які виходять проти команди Реброва — ніколи не розслаблені. Тому що можна очікувати будь-чого від збірної України.
— Ви бачите себе у моделі гри цієї команди? Вдалося б заграти?
— Під тактику Сергія Реброва я би міг підійти. Але на даний момент не думаю, що я би викликався до табору цієї збірної. Так, як моя кар'єра поки не йде вгору. Вона або стабільна, або взагалі є спад. Якщо оцінювати об'єктивно, то вважаю, що не отримав би свій шанс у збірну України зараз. Коли був у Польщі, в Леху, то на якомусь етапі міг би отримати аванс. Там багато гравців на моїй позиції, які грають в топових клубах. Але в мене не було в пріоритеті, щоби мене викликали якнайшвидше. Мова про той період, коли я ще в Україні грав. У мене була мета грати за збірну Грузії. Не важливо чи була в мене конкуренція в збірній України чи не було. Просто хотілося грати у грузинській команді.
— Таке рішення було давно ухвалене для себе?
— Ну в мене була ця мета в голові і мої близькі знали про це. В той момент я знаходився в Україні і в мене був український паспорт. А чому в мене був український паспорт? До цього ж в мене був паспорт грузинський. Але я від нього відмовився. Тому що для академії Динамо Київ мені потрібен був український паспорт, щоби я залишився у клубі. В мене була мрія потрапити в першу команду Динамо Київ, тому я і взяв паспорт. Але в мене не було мрії потрапити до національної збірної України. Це вже потім по факту, коли роки йшли — мене викликали у молодіжні збірні України, так як я виділявся. Мені доводилося грати за ці збірні. Я не кажу, що я цього не хотів. Я хотів допомогти, бо вважав себе якоюсь частиною українцем. Але зараз приїхав з грузинським паспортом, бо така мрія — зіграти за збірну Грузії. Якщо хтось каже про те, що мене не викликали у збірну України і я змінив паспорт — то це не так.