Домашня перемога, виходи у півфінали та провали на групових етапах: як Україна U-19 грала на Євро

фото УАФ

15 липня збірна України U-19 матчем з однолітками із Північної Ірландії стартувала на Євро-2024. Після кваліфікації, де перший раунд ми пройшли, зайнявши перше місце в групі із Косовом (0-4), Словаччиною (4-0) та Мальтою (3-1), а потім в еліт-раунді впевнено розібрались із Північною Македонією (2-0), Латвією (3-0) та Швейцарією (3-0). Далі нас очікує фінальна частина змагань, де ми зіграємо в групі з господарями турніру Північною Ірландією, непоступливою Норвегією та чинними чемпіонами Європи у цій віковій категорії Італією. Проте, за словами головного тренера команди Дмитра Михайленка, ми не дивимось на опонентів та націлюємось на вихід з групи й потрапляння в топ-4, що дасть перепустку на Чемпіонат світу U-20. Збірній Україні U-19 це вже вдавалося і, навіть не один раз, хоч «синьо-жовті» і виходили на Євро U-19 лише 5 разів, про кожен з яких ми й розповімо.

Євро-2004, півфінал

Вперше українці потрапили на Євро U-19 у 2004 році. На турнірі, який проходив у Швейцарії, ми потрапили до групи із господарями турніру, Бельгією та Італією і не програли жодного матчу та вийшли в плей-оф. Для цього нам вистачило двох нульових нічиїх та перемоги з рахунком 1-0 над «Скуадрою Адзуррою», що дозволило нам зайняти друге місце в групі, поступившись за різницею голів швейцарцям. До речі, єдиним голом на цій стадії за «синьо-жовтих» відзначився Артем Мілевський.

Далі був півфінал та збірна Іспанії, з якою ми боролись на рівних, двічі відігравшись по ходу гри, спочатку завдяки точному удару Олександра Алієва, а потім рятівному голу Олександра Яценка. Проте в серії пенальті влучнішими виявились іспанці, які жодного разу не схибили. Натомість в нашої команди не змогли реалізувати 11-метрові удари Дмитро Чигринський та Констянтин Кравченко.

Також варто згадати, що ворота команди Павла Яковенка на дебютному для нас Євро U-19 захищав Богдан Шуст, а в складі Іспанії, яка у фіналі здолала Туреччину (1-0), на тому турнірі грали майбутні зірки світового футболу Давід Сілва та Серхіо Рамос. 

Зазначимо, що вихід у півфінал дав нам право дебютувати на Чемпіонаті світу U-20, де у 2005 році в Нідерландах українці подолали груповий етап, але вилетіли на стадії 1/8 фіналу від майбутнього фіналіста турніру збірної Нігерії.

Євро-2009, перемога

Наступного разу збірна України U-19 потрапила на континентальний форум через 5 років і був це домашній турнір, який проходив у Донецьку та Маріуполі. Стартувала на ньому команда Юрія Калітвінцева із двох нічиїх проти Словенії (0-0) та Англії (2-2 з дублем Кирила Петрова), а в останньому турі групового етапу, завдяки голу Сергія Рибалки здолала Швейцарію (1-0) та знову вийшла до півфіналу з другого місця в групі. 

Далі «синьо-жовтих» очікувала зустріч із сербами, яких вони перемогли з рахунком 3-1. Дублем у тому матчі відзначився Денис Гармаш, а відкрив рахунок у грі вже на першій хвилині Євген Шахов. Далі команду Калітвінцева чекала нова зустріч з Англією, яка в присутності 25 000 вболівальників на донецькому РСК Олімпійський завершилась перемогою господарів з рахунком 2-0. Голами в цій грі відзначились Денис Гармаш, який відкрив рахунок вже на 5 хвилині, а подвоїв перевагу на 50 хвилині Дмитро Коркішко, шикарно виконавши штрафний.

Після того турніру були великі очікування від багатьох гравців української команди, але стати зірками вони не змогли. Дехто з тієї команди доріс до рівня збірної України, як Денис Гармаш, В'ячеслав Кривцов та Сергій Рибалка, але більшість залишилась на рівні середняків УПЛ, а то й нижче. Щодо англійців, то з того складу теж багато хто загубився, але на Євро-2024 зіграли 2 гравці, а саме – Кайл Вокер та Кіран Тріпп'єр.

Євро-2014, 3 місце в групі

Пройшло ще 5 років і українці знову потрапили на Євро U-19. На той турнір до Угорщини збірну України вперше повіз Олександр Петраков і дебют у нього видався не надто вдалим. Команда з Микитою Бурдою, Тарасом Качарабою, Едуардом Соболем, Ігорем Харатіним, Романом Яремчуком, Артемом Бєсєдіним та Віктором Коваленком потрапила до групи Німеччиною, Сербією та Болгарією. Почали «синьо-жовті» із нічиєї з сербами (1-1 з голом Микити Бурди на 1 хвилині), а продовжили мінімальною перемогою над болгарами (1-0 з голом В'ячеслава Танковського на 88 хвилині), завдяки чому мали хороші шанси на вихід в плей-оф, але поразка від Німеччини (0-2) та перемога сербів над болгарами (1-0) відкинули українців на третє місце в групі, оскільки Німеччина набрала 7 балів, Сербія 5, а ми залишились із 4.

Євро-2015, 4 місце в групі 

Наступного року українці, цього разу на чолі з Олександром Головком, поїхали до Греції, де потрапили в групу з господарями турніру, Австрією та Францією. І тут у нас все одразу пішло не туди, оскільки в першій же грі ми поступились Грецієї (0-2), а потім додали до цього поразку від Франції (1-3 з голом Олександра Зубкова) та нічию з Австрією (2-2 з голами Олександра Зубкова та Валерія Лучкевича). Як наслідок 4 місце в групі з одним набраним балом.

І це дійсно був провал, оскільки склад в тієї команди виглядав сильно. Чого лише варті Олександр Зінченко, Олександр Зубков, Микола Матвієнко, Богдан Михайліченко, Віктор Циганков та Андрій Борячук, який тоді був топпроспектом, як і Бека Вачібераде. 

Євро-2018, півфінал

Другий вихід до фінального етапу Євро U-19 Олександра Петракова і цього разу він виявився успішнішим. Розпочали українці турнір у Фінляндії із мінімальної перемоги над французами (2-1), завдяки голам Сергія Булеци та Георгія Цитаїшвілі. Далі була результативна нічия з Англією (1-1), яку нам приніс гол Супряги. А в останньому турі групового етапу ми, завдяки швидкому голу Сергія Булеци, мінімально здолали Туреччину (1-0).

Далі був півфінал з Португалією та нищівна поразка з рахунком 0-5, але це не завадило нам вийти на Чемпіонат світу U-20. Що було далі - всі пам'ятають, а основа тієї «золотої» команди складалась з учасників цього Євро. 

Читайте також:

Список гравців, які перемагали в ЛЧ та Євро в одному сезоні

Олександр Бабич - рятівник Чорноморця, версія 2.0

Перебудова по-харківськи: як Металіст 1925 намагається вчитись на власних помилках